Пекло досвіду

-Якби не стався обвал, ти б і не мріяв своїми думками про розмову зі мною, – він глянув червоними очима та затягнувся сигаретою. – Проходь. Що ти п'єш? Бажаєш виконання мрії?

-Дай мені книгу добра й зла, в якій описані арабські містики і алхіміки.

-У мене багато їх з Персії, Ассирії, ще є історія держав, уламки яких є артефактами, невідомі філософи, скелети яких розкидані по пустелі.

-А ти віриш у справедливість?

-Це лиш намагання виправдатися перед часом і смертю.

-Скільки часу ти живеш?

-Відколи існує матерія, але знаєш, я не хочу підніматися, моє довге життя йде у свій кінець з острахом і тремтінням. І потім, що я побачу крім того, що знаю? Нову релігію та старий культ з кров'ю дівчини чи серцем вівці? Усе попіл і я – теж, – він сипав на землю іскри з вогню і посміхався.

-Люди бояться сонця, але вони не знають, що таке морок у землі.

-Холод і біль зі злістю, жар і абсурд усіх речей в усіх вимірах роблять погляд пустим, а з часом – озлобленим.

Йогонес де Сіленціум

Подобається

#3986 в Сучасна проза
#1728 в Містика/Жахи

У тексті є: біль, самотність, діалог

Відредаговано: 11.07.2018

Додати до бібліотеки

Поскаржитись