Покинутий наречений

Розділ 1

 Вітаю, дорогі читачі! Ласкаво прошу до історії Яни Синиці, з якою ви могли познайомитися, якщо читали мій попередній роман "Повне життя, чи наполовину?" Тепер запрошую поринути разом зі мною в події, які розгорнулися невдовзі і дізнатися більше про те, як же склалося життя фітнес-тренерки, яка помогла худнути і втілювати мрії Ані Пух. А, чи здійсняться мрії самої Яни? Побачимо... 

 

Розділ 1

  У великому домі Гусарських сьогодні яблуку ніде впасти. З самого ранку сум’яття. Весілля любого сина — неабияка подія. Все кругом дихає святковим настроєм. Пахне квітами, якими дизайнери щедро прикрасили мало не кожен метр квадратний пишного особняка. Гості вже почали прибувати. Всі радісні, гомонять.

   Лиш винуватцю урочистості геть невесело. З'їдають сумніви. Наречена ще з вчорашнього вечора дала зрозуміти, що не все так просто.

  Ох... Ця краля до інфаркту доведе своїми вибриками! Швидше б відбути всю цю катавасію! Чи плюнути і втекти звідси? Ні... Не можна, бабуся не переживе.

  Проходячи по коридору, мимоволі звернув увагу на розкішну кучеряву шевелюру. Дівчина присіла біля стіни, так, що не видно її спереду, а лиш поділ кремової сукні майже до землі і довге темне волосся мало не до пояса. Блискучі чорні спіральки розсипалися по тендітних плечах.

  Стас поспішав, але не втримався, озирнувся, коли вже минув пишноволосу. Закортіло побачити, яка вона спереду.

  Аж рот відкрив і ноги самі зупинилися. Та, щоб тобі... Побачив, що та дівчина зашнуровує черевичок маленькому хлопчику. Весело до нього щебече. На її дивовижно вродливому білому личку повні червоні губки розпливлися в таку щиру посмішку... Клас...

  Опустив погляд нижче, очі закотилися в неглибоке декольте незнайомки. Через те, що схилилася, трошки видніють не такі великі,  як в його дівчини, але пишні груди. Ох... Пощастило комусь.

  Різко розвернувся і попрямував далі. Ніколи шукати поглядом того щасливця, з яким прийшла ця витончена краса. Щоб його качка копнула! Йшов же знайти наречену, яка терміново покликала. А сам... Ніяк не дійде. То хтось зупинить по дорозі, тепер ця... Ех... Прекрасне видіння.

  Не втримався, знову озирнувся. Здалеку побачив, що кучерява розмовляє з його сестрою, Мариною. О, цікаво... Отже, знайомі. Сам він і половини не знає всіх, хто посходилися. Батьки поназапрошували мало не пів міста. І, головне, всі, чомусь сюди пруться. Їхали б одразу в ресторан. Так, ні ж...

  До виїзду на місце церемонії залишається геть мало часу, нерви натягнуті, як струни. Стас, що і без того не дуже охоче прощався зі свободою у свої 29 років, сьогодні ще більше напружений через вчорашню розмову з нареченою. Сподівався, що за ніч і ранок Іра заспокоїлася. Принаймні, коли приїхала-таки сюди, вбрана у весільну сукню, значить не передумала виходити за нього.

  Але, схоже, марно він так гадав. Дівоча логіка виявилася ще більше незбагненною, ніж уявляв до того. Зайшов у кімнату, де його чекала без двох годин дружина. А приблизно через пів години звідти, гримнувши дверима, вилетіла розгнівана красуня у розкішному весільному вбранні і довгій фаті. Припіднімаючи поділ сукні в руках, щоб не наступити, побігла по коридору, минаючи здивованих гостей, далі вниз по сходах, до вітальні, де саме були її батьки з господарями дому.

̶  Мамо, тату! Я передумала!!! Їдьмо звідси! — голосно заявила білявка, нервово кидаючи поділ сукні. Всі четверо батьків і ще кілька присутніх родичів, не змовляючись, підскочили з диванів і м’яких крісел. Першою зреагувала матір нареченої, Зеновія, струнка, миловидна білявка, більше схожа на старшу сестру нареченої, ніж на маму.

̶  Що?!! Ти здуріла?! Не мели дурниць! — вигукнула, хапаючись за голову. Натомість інші родичі, окрім батьків з інтересом спостерігають. Ого! А брат жениха навіть хихикнув. Чомусь, його ця ситуація забавляє.

̶  Ірино, не жартуй так, несмішно! — насупився батько молодої. Вся худорлява постать бізнесмена аж затремтіла. Зціпив зуби. Батькам не звикати до «коників» доці, але, щоб аж так...

̶  Мені до лампочки, що ви там кажете! Я не вийду за того ідіота!!! Він... — глибоко вдихнула, явно хотіла ще щось прокричати про нареченого, але, помітивши красномовні погляди його батьків, та й своїх теж, затнулася. Яскраві тонкі губки затремтіли, скривилася. — Я не хочу! — ображено випалила.

̶  Ірино, в чому справа?! Ти можеш нормально пояснити?! Хоч уявляєш, що робиш?! Запрошені 250 гостей, більшість вже з’їхалися, свято готове, документи, все! У вас були місяці, щоб передумати, а ти тільки зараз таке вигадала?! Думаєш, що можна капризувати, як мала дитина?! Хочу, а за хвилю вже не хочу!? Знущаєшся?! — прогримів бас Гусарського старшого. Високий, кремезний чолов’яга зробив крок до майбутньої невістки з таким рішучим виглядом, наче збирається її роздерти.

̶  Спокійно! Спокійно, свате! — раптом між ними вскочила Зеновія. Розставила руки-крила, як орлиця над гніздом, захищаючи своїх пташенят. — Зараз все владнаємо! Я поговорю з Ірочкою. Все буде добре. Правда, свахо? — натягнуто посміхнулась до матері молодого, що зблідла, як крейда. Стоїть, шоковано дивиться.

̶  Поговоріть! Зробіть ласку! Вдовбіть цій дівулі, у її красиву, але порожню голову, що раніше треба було думати! Зараз пізно, крутити носом! Робити з нас посміховисько?! — сердито виказав Валерій Павлович Гусарський. Відійшов від майбутньої невістки.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше