Фроня та невідомий художник

Жила-була маленька лисичка. Її звали Фроня.

Вона жила в затишному будиночку-нірці під старою березою зі своєю мамою-лисою. Щоранку мама-лисиця йшла на роботу і поверталася лише надвечір. Ідучи, вона обов'язково залишала для Фроні на столі гарячий смачний сніданок.

Тому, коли Фроня прокидалася, вона сама вставала, вмивалася, чистила зубки та сідала їсти.

Після сніданку Фроня знову мила ротик та ручки і після цього займалася тим, чим хотіла. Їй можна було робити все, навіть виходити та гуляти на галявині перед будинком. Мама-лисиця забороняла їй тільки одне: далеко відходити від будинку.

Фроня була дуже слухняна лисичка, тому, гуляючи, завжди уважно стежила, щоб випадково не зійти з доріжки, якою вона завжди могла повернутися. Так її навчила мама.

Одного разу, після сніданку, Фроня вирішила піти погуляти.

Вона вийшла надвір і від подиву так і завмерла:

— Хто розфарбував усі дерева? — здивовано спитала Фроня.

Вона була ще зовсім маленькою лисичкою, тому ніколи раніше не бачила осені.

— Ще вчора всі листочки були зелені. А сьогодні вони жовті, червоні, коричневі і навіть руді, як моя шубка.

Фроня стала здивовано розглядати різнобарвне осіннє листя.

— Як можна було пофарбувати стільки листя лише за одну ніч? — продовжувала розмірковувати Фроня. — Треба обов'язково знайти цього невідомого художника і дізнатися, як він це робить, — вирішила Фроня і рушила в дорогу.

Але тільки Фроня спустилася з ґанку, їй знову довелося зупинитися. Вся галявина була всипана опалим листям, і доріжки від її будинку було зовсім не видно.

— Ах так! — обурилася Фроня. — Так він не тільки пофарбував листя, він їх ще пообривав і розкидав скрізь! Як я зможу відійти від дому, якщо не бачу доріжки?

І Фроня почала збирати всі опалі листочки. Але їх було так багато, що попри те, що вона вже зібрала цілу купу, половинка галявини все ще була вкрита листям.

— Уф! — стомлено мовила Фроня, сідаючи на зібрану купу листя.

Але сівши, вона раптом відчула, що купа м'яка і водночас пружна, як найкращий матрац. Фроні це дуже сподобалося, і вона почала гойдатися, стрибати по купі, зариватися в неї з головою.

Фроня настільки розвеселилася, що зовсім забула про свою втому і бажання знайти бешкетника-художника. Жовте листя підскакувало разом із Фронею і, весело покружлявши в повітрі, знову опускалося вниз. Воно падало Фроні прямо на ніс, вуха та спинку, але Фроні від цього було тільки веселіше.

І тут Фроня почула:

— Пі. Пі-Пі.

— Ага! — подумала Фроня.— Тут хтось є. Мабуть, це він розфарбував усе листя. Зараз я його впіймаю і дізнаюся, як він це зробив.

Фроня перестала стрибати, нагострила вушка і, причаївшись, прислухалася.

Незабаром вона почула тихий шерех і помітила, як у кутку купи ворушиться листя.

— Попався! — закричала Фроня, стрибаючи на листя, яке ворушилося.

Тієї ж миті Фроня впіймала якогось маленького звірка в сірій шубці з довгим хвостом і смішними вушками, що стирчать.

— Пі-пі! — злякано кричало звірятко.

— Зізнавайся, — грізно сказала Фроня, — це ти перефарбував усе листя? Хто ти такий? Як тобі вдалось це зробити? Ну! Кажи!

— Я мишеня Рікі, — жалібно запищало звірятко, — і нічого я не перефарбовував. Я просто біг повз, побачив, як ти весело стрибаєш, і теж захотів пострибати.

— Це правда? Це не ти перефарбував листя? — розгублено спитала Фроня, опускаючи мишеня на землю. — А може, ти знаєш, хто це зробив?

— Ні, не знаю. Я ще дуже маленький. Я лише місяць тому народився і сьогодні вперше на вулицю вийшов. А що означає перефарбувати?

— Розумієш, — багатозначно почала Фроня, — все листя на деревах завжди було зелене, а ось сьогодні воно раптом стало різнобарвним. Його хтось перефарбував за одну ніч, та ще й пообривав, і закидав ними усю галявину так, що моєї доріжки тепер не видно. Я півдня їх збирала і навіть половини не зібрала. Тому я хочу знайти цього бешкетника і дізнатися, як йому вдалося за одну ніч розфарбувати стільки листя і для чого він це зробив. Зрозуміло?

— Так, — пропищало мишеня, — хочеш, я допоможу тобі зібрати решту листя?

— Звичайно! — зраділа Фроня, і вони вдвох з мишеням почали збирати листя.