Прокляті сини. Лютий

Пролог

Тоді, коли ще не існувало континентів, як зараз…

… Тоді, коли ваш світ був зовсім іншим…

… Я вже існував.

І мав я сімох синів - сім перших створінь, майже ідеальних, хоч і таких різних, але таких впертих.

Виросли мої діти, загордилися, не хотіли більше коритися батьку. Власні сім'ї, світи, та нащадків мати зажадали. Захотіли свободи.

Гаразд, дітки, матимете...

Тільки кожен з вас матиме лише один шанс, щоб знайти своє кохання, знайти свою істинну пару і отримати те, чого бажає. Кожному з вас я влаштую особисте, ексклюзивне випробування, рулетку, власне пекло… в невідомо якому світі… в невідомо якому часі… те, чого кожен з вас найбільше боїться - те і отримає!

А я буду спостерігати за вашими нікчемними спробами.

Читатиму історію моєї Сімки.

Історію моїх синів.

Проклятих Синів:

Чорнокнижник...

Черствий...

Лютий...

Безсмертний...

Бездушний...

Відданий...

Вітряний...

Кожен з вас отримає мітку. Татуювання, випалене на вашій шкірі, що ваші долі - в моїх руках. Бо на все Моя Воля.