Сонячні вірші

Навіяне вітром та ще дечим

Мчиться міськими вулицями сильний вітер
Та несе із собою листок.
Чи вистачить мені літер,
Щоб зробити до серця місток?
Після тебе залишився гармидер
Та вже їде зовсім дашок.

Не здамся ніколи, нізащо,
Тільки в полон твоїх лагідних чарів.
Може і скажуть "ледащо!",
Та я обійму тебе серед згарів.

Згарів, які влаштував ти сам.
Через інших, не мене, на жаль.
Ти ще віриш тим голосам?
Ти не знаєш, що це віртуаль?

Віртуаль і зі мною, не буду брехати.
Та кохаєш ти щовесни.
Чом мене ти не хочеш до сих пір покохати?
Чому ти про інших знов бачиш сни?

Єва Коваль

Подобається

#3422 в Різне
#885 в Поезія

У тексті є: вірші про кохання, вірші юності, віршіукраїнською

Відредаговано: 27.03.2020

Додати до бібліотеки

Поскаржитись