Розділ І

- А тепер знову, де Ви перебували чотирнадцятого числа, квітня місяця?

- Кажу ще раз, я не пам’ятаю, я добре не знаю, де був, і що робив два дні тому, а Ви, Пане Підполковнику, кажете про події такої давності. Не пам’ятаю! Не можу, я все пригадати. Для чого це? Ви і так, краще за мене знаєте, де я був, і що робив.

- Ну... - з важким лицем, насупився слідчий, - такі правила, і такий закон. Мусимо знати: що, як, і кому Ви кажете. Питатимемо стільки, скільки знадобиться. Прошу віднестися з розумінням.

- Вперше чую, від вас слово – Розуміння.

- Від мене, ще й не таке можна почути.

- Справді?

- За даними експертизи, наданими Вашим оператором, в ніч на чотирнадцяте квітня, Ви тривалий час, перебували на місці злочину, це так?

- Можливо.

- За свідченнями групи потерпілих, у вас тривалий час, назрівав конфлікт, це так?

- Можливо.

- На якій основі, ви конфліктували?

- Різні у нас погляди.

- Різні, це які?

- Різні, Пане Підполковнику, це такі, котрі відрізняються.

- Зараз додамо це до справи, Пан Суддя – оцінить Ваші жарти.

- Ой, не сумніваюся, Пан Суддя, ще той гуморист.

- Як протікав ваш конфлікт, з групою потерпілих?

- Незрозумів?

- Чи приймали Ви, якісь дії кримінального характеру, в стосунку до потерпілих?

- Ні.

- Де, Ви знаходилися чотирнадцятого квітня?

- Я не пам’ятаю.

- За даними слідчої експертизи, чотирнадцятого квітня, Ви тривалий час, перебували на місці   злочину, це так?

- Нехай, і так, можливо я був там, можливо і тривалий час, а можливо, я був в іншому кінці країни, я вже казав, і повторюся:  Я НЕ ПАМ’ЯТАЮ!

- В іншому кінці країни? - слідчий, різко змінив тон розмови.

- Так, в іншому кінці країни, за останній період, у мене багато що змінилося, багато де був, і що робив, важко, щось одне пригадати.

- Підозрюваний Паліюк, в цілях слідчого процесу, прошу детальніше…