Історія одного собаки, Міксі.

Оповідання перше

Історія одного собаки, Міксі.

Ху, ху. Ох як важко.

Привіт, так, так я собака, так я дворняжка але… Ой знову забувся. Мене звати Міксі, не знаю чому саме таке дивне призьвесько подарили мені мої рідні . Та я знаю що поспішаю а то вони десь там впереді, а я вже відстав, потрібно побігти за ними а то тут на вулиці холодно. Ой, невже вони мене забули. Потрібно все добре обнюхати моя хазяйка має доволі приємний запах, від неї постійно пахне парфумами. Здається з квітковим ароматом, так саме з ним, нотки жасмину та білої гарденії з апельсином. Аромат ще той але мені не має на що жалітися, моя хазяйка класно вона годує мене і вигулює по кілька разів в день. Та от халепа здається вона загубила мене, ой точніше я її загубив. Теперішня молодь така, що не може відчепитися від своїх телефонів, ну вони називають цей маленький квадратний пристрій айфоном чи смартфоном, як на мене одна і та сама річ тільки щоб по хвалитися. Не те що в нас, ми хвалимось зовсім не дивними пристроями від яких не можна відвести погляд. В нас в собак зовсім інші привілеї, нам потрібно лише кілька гарних ошийників, а ви що думали що це проста річ яку ми носимо для того щоб ви мали можливість зачіпати там той шнурок, ей зовсім помилкова річ. Це так само як носити золото на ваших шиях, статус який говорить хто ми такі. Я знаю багато породистих собак, але в них такий характер що просто капець. Такі собаки не друзі нам, тай вони самі навіть підходити бояться до нас. У вас в людей така сама річ, тільки статус вирішує як ви живете та з ким спілкуєтеся. Ох, які ж ви дивні для нас.

Ей, ей, куди пішла.

завернула не туди куди потрібно. За вами потрібно постійно наглядати а то ви самі загубитися, і нас загубите. Парк не в тій стороні, та поглянь вже на мене відведи свої очі від того чорного пристрою. Моя хазяйка ще молода кубіта. Вона спілкується з своїми подругами, в однієї з них в дома є кішка. Її запах постійно переслідує її. В іншої собака. Але вона ніколи не гуляє з нею, ох і не повзло їй. А ще я знаю що в моєї хазяйки є хлопець, він не най красивіший з тих яких показують та тому великому моніторі де картинки рухаються, здається ви називаєте його телевізором. Знаєте а мені той пристрій подобається, на ньому часто можна побачити красивих самиць. Чомусь коли приходе той хлопець, моя хазяйка зовсім забуває про мене, вони доторкаються один до одного губами. Мені здається він так кусає її, хоча може це такий вияв ваших почуттів. Коли він приходе вони закриваються в її кімнаті, і звіти вже доходять дивні звуки, може він там її катує. Ну я би йому показав якщо мав би силу напасти на нього, але якщо я це зроблю вона мене прожене. Може їй подобається що її там катують, поки вони проводять час вони кімнаті, я можу спокійно залізти на стіл і взяти все що на ньому лежить. Та тільки тоді коли не має того великого чоловіка, який приходи з роботи пізно в ночі, хазяїн моєї хазяйки вона називає його татом, ще в нього є жінка яка приносить мені їжу. Вона постійно наповняє мою миску водою, і дає мені пожувати кістку, хоча частіше ці кістки майже голі, може вона голодна настільки що залишає мені тільки огризки.

найбільше мені подобається моє спальне місце, в цій квартирі, я можу спати де хочу, але найкраще це на кріслі коло вікна. Вид з якого відкривається на весь світ, я не знаю який світ великий але там де я живу я бачу що він дуже великий . Може колись я зможу побувати там де ще не був, а не був я багато де. Переважно ми ходимо по одних і тих самих місцях, парк двір та дім, інколи вона водить мене ще в магазин. Не знаю як можна не жити в такому великому холодильнику з їжі, там я би залишився на завжди, але заходи туди можна лише на руках. Я люблю коли вона бере мене на руки і гладить по шерсті, та коли ми виходимо з того холодильника вона знову відволікається на свій маленький чорний пристрій.

тепер точно загубив її, і куди вона пішла. Так дорогу до дому я знаю, тому зможу добратися сам, але. Стоп!! Чи не значить це що я можу просто піти погуляти трохи в ці місця де ще не був. Цікаво, я ще стільки не бачив своєму житті, чи варто ризикувати. Так потрібно подумати, сяду я собі ось тут коло того дивного дерева.

Муррр.. що мрр титаке мррр? хто це сказав, хто признатися ото я відкушу вам хвіст. А це ті коти, які постійно мурличуть та мявкають, і що вони в мене хочуть. Той рижий що стоїть на двох лапах спираючись об кору дерева має достатньо великі кігті. Краще з такими котами не зв’язуватися ото був в мене друг. Його звали Сірий, ми часто бачилися в парку де нас вигулювали. Наші хазяйки часто балакали та розхвалювали нас. То Сірий якось пожалівся що привела вона нового гостя до хати, кота такого лінивого та товстого що тільки і лежав та муркав, а вона за це йому їсти давала. Якось Сірий взяв та перекинув миску того кота, та що ви думаєте отримав лапою по морді, він показував що і досі має шрам коло носа. Така сама кицька як ота. Краще піду подалі від неї, а то ще хочеться залишитися живим.

знаю що ви подумаєте собаки ганяються за котами. Але я вам так скажу це лише вигадки. Ми бігаємо за котами лише тоді коли малі, а коли вони виросли. То краще до них не лізти, ну знаєте навіть якщо побачити дорослого собаку, то скажіть йому щоб він цього не робив, а то сам пошкодує . Думаю його ніс ще має бути гарненьким, ну таким як в мене наприклад. До речі я таки не сказав звідки я походжу, я сказав що дворняжка, але в мене в крові тече благородна кров породи яку люди назвали Оттерхаунд. Тепер ви можете уявити який я з себе на вигляд, та мені подобається як я виглядаю, лише мене часто плутають з не красивими собаками які сильно викидають свою шерсть. Ні, ні я зовсім не линяю, моя хазяйка попіклувалася про це вона миє мене два рази в тиждень. би сказав що не чоловіча це справа пахнути квітами, але вам це подобається

Потрібно йти повільно, щоб не спровокувати це дике створіння яке гризе горіх, та позбутися того хвоста який причепився за мною. Так обидимо збоку повільно перебираючи лапами, так ось ще трохи. Ху минули то куди підемо далі, тут такий запах ах.



Mariana S/Angel

Відредаговано: 18.06.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись