Танок думок

Промінчик

Промінчик

Життя як стежка проляга,

петляючи поміж ярами,

І ночі є, і мить ясна,

Й роса, що сяє під ногами.

А кожен з нас несе в душі

Промінчик, що світилом стане.

Прямує кожен до зорі,

Та щастя на шляху застане.

Бо до зірок чи дійдеш ти-

мета і сенс не завжди разом,

Тернистий шлях до висоти,

В нім сенс - ти зрозумієш з часом.

Гартує м’язи стежка та,

А темрява тренує очі,

Цінніш за все стає вода,

Й промінчик, що долає ночі

Промінчик, що в душі горить,

Якщо в дорозі він не згасне,

То зможе шлях цей освітить

Для тих, кому це світло вчасне.

Від відіб’ється від роси

Що в тебе…в нього… під ногами

І мерехтливий світ краси

Зведеться в кришталеві храми.

Ти збережи цю світлу мить

В душі до самого фіналу.

Вона дозволить зрозуміть,

                                                              Що ми йдемо не до провалу.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше