Вчасна доставка

Вчасна доставка

Шкала заряду батарей неухильно падала в низ. пастор Ілля увімкнув правий поворот і перелаштувався в крайній ряд. Він майже дотягнув до узбіччя. Невдоволені водії сигналили, об’їжджаючи його. Увімкнувши аварійний сигнал, пастор вистрибнув з автівки і виштовхав її з дороги. Під сірою сорочкою з білим комірцем напружилися м’язи.

Він глянув на годинник – 10:40. Служіння почнеться через двадцять хвилин. Подумавши кілька секунд, пастор перестрибнув через огорожу, спустився насипом і швидко пішов розпеченим тротуаром. Він обрав найкоротший шлях через район заселений біженцями з південної півкулі. Навіть поліція не з’являлася тут без нагальної потреби.

Неприємності не змусили довго чекати. Відразу за рогом, пастор Ілля зіткнувся з трьома підлітками азіатами. Вони обступили його, тримаючи ножі
- Хто тут у нас? – радісно вигукнули вони. – Невже пастор? Ісус казав ділитися. Перераховуй гроші. Швидко!
- Взагалі то, Ісус такого не казав, - відповів Ілля. – У сорок другому вірші, п’ятого розділу Євангелія від Матвія, Він сказав: «тому, хто просить у тебе, дай». Але це не стосується даної ситуації  
- Стули пельку, проповіднику, - найстарший хлопець приставив ніж до обличчя Іллі і взяв його за руку. – Скидуй бабки. Де твій термінал?

Хлопець ніяк не міг знайти вшитий у руку чіп.
- Чувак, його сорочка суха, - сказав інший хлопець.
- І що?!
- Спека, а він не пітніє.

Малолітній ватажок банди гидливо відпустив руку Іллі й сховав ніж.
- Це ж треба. Їх навіть у церкву запхнули.

Злочинці пішли геть. Пастор Ілля подивився на годинник. До початку служіння залишалося п’ять хвилин. Він побіг, оминаючи поодиноких перехожих.

Пастор Ілля спізнився на кілька хвилин. Хор співав псалми. Декілька десятків прихожан натхненно підспівували. Ілля зайняв своє місце у першому ряду. Дехто з вірян здивовано перезирнулися. Вони звикли до пунктуальності свого священика.             

Коли хор закінчив співати, пастор Ілля вийшов за кафедру. Прихожани приготували свої гаджети для читання Святого письма. Пастор посміхнувся і провів пальцем по екрану вмонтованому в кафедру. Там з’явилися вірші з Біблії.
- Брати і сестри, - почав пастор. – Давайте зачитаємо перше послання до Коринтян, 13 розділ з четвертого по восьмий вірш.   

Пастор процитував уривок з писання. Церква дружно сказала амінь. Пастор Ілля натхненно проповідував, приводячи багато яскравих прикладів і в міру жартуючи.  

Закінчивши проповідь, пастор Ілля спустився до людей. Він кожному тис руку і щиро посміхався. Він нікого не обділив увагою.
- Сестра Оксана, як ваша нога? Біль пройшов? Добре. Будемо молитися далі до перемоги.
- Олексію, друже! Тебе взяли на роботу? Чудово. Не підведи мене. Ця компанія неохоче бере на роботу колишніх ув’язнених.
- Пасторе, - не молода жінка вхопила руку служителя. – Помоліться за мене.
- Що трапилось, сестра Валя?
- Лікарі підозрюють у мене рак. Помоліться за зцілення, пастор.
- Звісно ставайте сюди, - пастор Ілля поклав руку на голову сестри Валі. – Дорогий і всемогутній Господь, дякуємо, що Ти чуєш нас. Просимо тебе… Всемогутній. Коринтянам. Тринадцять. Зціли сестру. Чотири вісім.

Пастор Ілля вимахував руками і вигинався, ніби його било струмом. Очі шалено крутилися, гримаса болю змінювалася білозубою посмішкою. Сестра Валя злякано відійшла в бік.  
- О, ні! Знову, - вигукнула Оксана. - Але ж ми вчора повернули його з ремонту.

Олексій натиснув кнопку на телефоні. Служитель завмер у неприродній позі. Олексій обережно вирівняв його.
- Це стара модель, - сказав він. – Майстер навіть не дав гарантію. Сьогодні мають доставити іншу модель.
- Він не встиг за мене помолитися, - сказала сестра Валя.
- Новий пастор проведе вечірнє служіння і помолиться за вас, - сказав Олексій.
- Іноді я думаю чи не перейти в церкву де служить живий пастор, - сказала сестра Оксана. – Ці бляшанки такі не надійні.  
- Через місяць ви почнете помічати його недоліки, - сказав Олексій. – Буде момент, коли цей живий пастор забуде привітатися з вами або не помітить вас серед натовпу. Чи скаже те, що вам не сподобається. Ви засмутитеся. Живий пастор і його родина постійно хочуть їсти. А з цими священиками ніколи такого не буде, - Олексій поклав руку на плече Іллі. – Ми маємо ідеального пастора. Доброго, щирого, готового допомогти. Він завжди правильно цитує Біблію і не потребує зарплати. Головне не забувати ставити його на підзарядку.
- Ви праві, брате, - погодилась Оксана.
- Але ж вони ламаються, - мовила Валя.

З вулиці долинув сигнал автомобіля.
- Ми завжди можемо замовити нового пастора, - сказав Олексій. – Служба доставки працює без затримки.

Прихожани вийшли приймати посилку. В залі залишився Ілля з перекошеним обличчям.        



Roman Skarginskiy

Відредаговано: 12.04.2022

Додати в бібліотеку


Поскаржитись