Відпочинок у Карпатах або Будинок повний істот

Відрядження

Відрядження
    Блакитний автомобіль повільно їхав по бездоріжжю. Водій нервово поглядав на пасажирку і нарешті наважився заговорити.
-Ви, сюди на довго приїхали?
-На тиждень,-тонким привітним голосом мовила Сьюзі. 
-Про цей дім ходять не добрі легенди. Я б вам порадив відпочити деінде. 
-Нічого не трапиться. На те вони легенди щоб у них всі вірили і боялися, а я на те і журналіст щоб розповідати людям правду.
-Ну як хочете, міс, але я Вас попереджав. Я зупиню авто біля входу в ліс. Далі вам доведеться самотужки добиратися. Можливо Ви не боїтесь, а ось я б не хотів випробувати на собі гнів Блуду.
-Блуду? Це що міфічна істота? Такий дорослий, а вірите в казки. Але як знаєте.
    Дівчина занотувала щось у свій помаранчевий блокнот і вийшла коли водій зупинився. Одразу відчулися різкі запахи духмяних трав, щебетання невідомих пташок та звуки струмка десь неподалік. Чоловік теж виліз з автомобіля косо поглядаючи на прокляті місця. Він дістав важкі валізи та промовив:
-Чуєте? Мавки пустують. Заманюють до себе щебетінням та ароматами. Може передумаєте?
-Навряд чи,-дівчина кивнула на в знак вдячності, а потім додала,-Якщо щось трапиться я Вам зателефоную.
    Як тільки Сьюзі ступила в ліс зв’язок на телефоні зник. Вона кілька хвилин намагалася зловити хоч малесенький сигнал, але марно. Дівчина скидала все на високі густі дерева, які заважають зв’язатися з ким небудь. Вона продовжила свій шлях, неквапливо адже хотіла насолодитися цим моментом свого першого відрядження. Сьюзі впевнена що воно пройде як найкраще. Незабаром почав виднітися дерев’яний будиночок на маленькій галявині. Серед велетенських дерев він здавався охайний та привабливий. Всередині теж усе було стримано. У кутку стояло старе ліжко, яке рипіло від маленьких рухів твого тіла. Невеличкий столик та віконце, яке виходило у темний ліс. Здається трохи пусто тут, але жити можна. Їжу дівчина готуватиме на багатті, а для того щоб помитися доведеться шукати струмок. Цим вона і збиралася зайнятися зараз. Скоро стемніє, а освіжитися після довгої поїздки дуже хотілося. Сьюзі кинула валізи на ліжко, яке одразу пронизливо заскрипіло. На вулиці вона знайшла кілька відерець, всі інші були зламані. Інтуїція підказувала їй що потрібно рухатись у напрямку де пагорб іде униз і вона не підвела. Чутливий слух одразу вловив шум струмка який напевно може вивести до річки. Проте далеко заходити не можна скоро вечір, а ці місця їй не відомі, тому можна заблукати. Сьюзі потягнулася до води і мурашки пробігли шкірою. Здалося наче ззаду хтось стежка за нею. Вона повільно обернулася та оглянула уважно все навколо. Можливо це здалося, але як тільки дівчина продовжила свою справо знову виникло відчуття мурашок по шкірі. Усю дорогу назад вона відчувала на собі чийсь погляд. Нарешті дівчина не витримала і закричала:
-Хто тут?
    У відповідь нічого не прозвучало. Напевно це хтось з людей вирішив зібрати трохи грибів. Це значить що ці місця не настільки прокляті. Після прийнятого маленького душу, Сьюзі сіла на ліжку та занотувала усе те що сьогодні трапилось. Уже стемніло і час готуватися до сну. Те що тут не було інших людей трохи насторожувало, але для тих хто любить усамітнення це добре. Сьюзі лягла у теплу свіжозастелену постіль і сон одразу накрив її. 
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше