Вогняна кіцуне

Пролог

Алісія

Я, як руда тінь, мчала за дорогим автомобілем останньої моделі. Моє хутро розвівав теплий осінній вітерець, лапи пружинили об хвойний настил. Ніс відчував запах ворога, якого переслідувала з усіх нелюдських сил. Уже котрий раз не можу наздогнати його машину, яка знову проїзджає тим самим шляхом. Чомусь пізніше не вдається знайти авто по запаху.

Я думаю, що він, власник автомобіля, причетний до підозрілих смертей моїх співробітників. Мене, як керівника успішної компанії, чекає фінансовий крах в цьому світі, а на батьківщині – покарання за те, що не вберегла життя підлеглих – таких самих перевертнів, як і я. Потрібно самостійно з’ясувати причину, хто і чому почав полювання на мене, адже на працівників місцевої поліції надія слабка.

Відстань між мною та автомобілем стрімко почала зростати, тому сенсу бігти далі немає. Наступного разу почну переслідування з цього місця, якшо зможу залишитись собою та не втрачу дорогоцінні діаманти спогадів. Я озирнулась навколо, запам'ятовуючи місцевість. Повільно побігла в напрямку свого заміського будинку. По дорозі вирішила подумати, як діятиму далі.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше