Вірші від душі і для душі

Зачиняйте двері

Заходять через поріг, взуття не знімаючи свого,

Не помічають, що на «вхід стороннім» накладено вето,

Для них ці всі надписи, не значать нічого,

Усі попередження пропускають через решето.

«Ласкаво просимо» - хотілось би їм написати,

Беріть по іскрі: не шкода. Візьміть про запас,

Як вас тут багато зібралось, от чесно, Сократи,

Amitus Plato, sed magis amica veritas?

Дзвенить під ногами розбитий «на щастя» хрусталь,

І п’яний щедротами просить «налий мені знову»,

Скидається раз за разом одягнута сіра вуаль,

І не встигаю обміняти стару - я на нову,

Закрите вікно на колодку, цвяхи по всюди,

І правила попелом пишуться, для відводу очей,

Що з вами трапилось все ж таки люди?

Чи правда, що «игра не стоит свечей»?

Забуте вже «дякую», «вибач» «люблю»,

І втратили вже повністю людську основу,

Напевно на душу засуви собі я зроблю,

Йдете? Що ж... світло будь ласка погасіть. Знову...

Подобається

#3945 в Сучасна проза
#731 в Фанфік

Відредаговано: 15.02.2023