За полотном
о
Вночі, десь між Смілою та Кропивницьким, оминаючи загублені поселення, мчав блакитний автомобіль. Здалеку він здавався тривіальнішим всіх лесбійських жартів, але все ж містив декілька унікальних надписів на багажнику, котрі можна прочитати вдень із гостреньким зором. Дорога пустувала й водій дозволяв собі їхати по центру. Машина то чхала на ямиська, то із педантичною повільністю минала їх.
Наблизившись до долини річки, автомобіль опинився посеред молочного пуншу та водій не зважав і далі мчав розрізаючи лінію розмітки. Кожна хвилина наближала його до пункту призначення, кожен поворот зменшував відстань. Проте, круті віражі не прощають нахабам. З іншої сторони наближався заблукалий ГАЗ тридцять три із копійками.
- Артуре … звертай … крути … ні … Артуре… в правооо
- Ви… б… ч м… е
За чверть секунди ліва щока джипа поцілувалася із вантажівкою. Пристрасні коханці змогли зупинилися лише після двадцяти метрів та міцних обіймів. Блакитне авто перетворилося на консервну банку, котрою всім під’їздом грали в хокей. Зате надпис на багажнику лишився майже неушкодженим : «I want to break free».
#2040 в Детектив/Трилер
#700 в Трилер
#3594 в Сучасна проза
Відредаговано: 08.06.2019
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
