Забутий герой

Епізод 1: Фінальна битва

   Колись давно на материку Грифдаль появилися невідомі нікому створіння – демони. Завдяки неймовірній силі і можливостям вони швидко отримали домінуючі позиції і знищили, або підкорили десятки рас. Допоки не залишилися тільки люди, лише вони могли поглинати природну енергію, подібно демонам, і використовувати її.

   Так появились маги, які могли за допомогою магії, чи зачарованої зброї вбивати нечисть. А найсильніших з них назвали героями, вони дали надію на виживання і навіть перемогу людства.

   3 квітня 67 року від появи демонів сім первородних героїв змогли здолати велику частину армії короля демонів, а також чотири з тринадцяти генералів апокаліпсису і добратися до замку самого короля…

-Тобі не вижити владико демонів, здавайся і помреш швидко!- викрикнув самовпевнений герой Артур, стоячи лицем до лиця з "фінальним босом".

-А в тебе, я бачу, наглості хоч відбавляй! Троє твоїх товаришів померли, ще один на чолі з вашими "відважними" магами ледь стримують наступ моєї армії, на чолі з найкращими генералами, щоб ви троє могли мене здолати. Цікаво, яка буде в тих магів фізіономія, після того, як вони узнають, що ті, заради кого вони поклали свої життя на кін, ті кому вони віддали всі свої надії не змогли навіть поранити мене?!

-Годі балакати!– викрикнув хлопчина, витягуючи меча,– Настав час тобі згинути!

   Він зміг пробитися через натовп демонів і вже був готовий нанести удар, коли король різко схопив його за обличчя і наче легку сумочку відірвав від землі.

-Згинь.– Після цих слів хлопець буквально розлетівся на друзки, а в руці у демона лишився лише закривавлений одяг.– Ну що, хто наступний?

-Не може бути. Як так?– злякалась Анастасія.

-Ах ти ж тварюка! Як ти посмів!– кричав лідер героїв, коли в момент демон з'явився за спиною у хлопця і відштовхнув його прямо у натовп слуг:­­­­­­­­­

-Розберіться з ним, а я поки з нею розважуся.

-Тобі це так не минеться, я відімщу за товариша!– сказала дівчина готуючи закляття: "Караючий божественний промінь"

-Сильне заклинання, ось тільки воно мені не зашкодить, після того як я зжер плоть всіх трьох "обраних богом" героїв. "Демонічне дзеркало"...

"Ураган світла" – одне з найсильніших масових заклять для захисту, використавши яке лідер зміг знищити усіх нападників:

-Настя, ти де?! Я з ними розправився, але від цієї пилюки нічого не бачу! Ти в порядку?!

-Дозволь я тобі допоможу.– сказав зловісно спокійним голосом король демонів: "Чорна діра, варіація" – демон зробив це закляття досить слабким, щоби поглинути всю пилюку, уламки і останки чортів, після чого розсіяв закляття.

-Де вона, що ти з нею зробив?!!!

-Я? Нічого. Вона сама вдарила себе заклинанням, із відчаю, в надії що ця смерть не принесе їй муки,– насміхаючись говорив біс.– Якщо хочеш, можеш подивитись, через цю діру (вказав на розвалену стіну з якої виднілась вежа з шпилем, на якому висіло закривавлене тіло). Хоча, зважаючи з якої висоти вона впала, вона зараз приєдналась до наглого малюка, ахахаха.

-Ах ти гад, це брехня, такого…

-Замовкни, подивись у вікно праворуч. Це ж твій друг?

-В-в-влад? Влад ні, тікай!– крикнув благаючи герой.

Тим часом надворі:

-Ти був хорошою іграшкою, но настав час тобі померти,– сказала демон,– це має бути честю, загинути від уст першого генерала сукуб Марії! "Смертельне блаженство" (демон поцілувала хлопця, після чого той на очах почав старіти, аж поки шкіра не висохла і не залишилися одні кістки, які через пару секунд теж розпалися на друзки)...

-Ні ні ні ні, неправда, це все брехня!– кричав у відчаї останній виживший: Це все твоя провина, ти маєш здохнути і тоді смерть моїх товаришів не буде марна!

-Ая-яй, хіба можна так говорити з жінкою. У вас же є якийсь кодекс честі?– сказав сміючись демон,– а хоча знаєш, смерть для тебе занадто легке покарання. Я заставлю тебе мучитися все життя, за твою наглість і за те що ти вбив моїх відданих слуг, моїх генералів. Адже кожного з них вбив особисто ти. Ти єдиний здатний хоч щось протиставити мені взяв цих людей разом з собою і через це вони померли! Ти дав їм ілюзії що вони сильні! Ти сам, своїми руками їх знищив!

Герой приготувався до атаки: "Падаюча зірка" + "1000 клинків" = "Метеоритний дощ".

"Чорна діра" – цією технікою демон поглинула удар героя, після чого моментально наблизилась до нього, і схопила за горло: "Метаморфоза", "Телепорт".

   Закінчивши процес вона підійшла до балкону і голосно сказала:

-Жалюгідні істоти, всі ваші герої мертві, я даю вам п'ять хвилин, щоби ви звідси зникли. Всі хто не встигнуть, помруть моментально.

-Пані покровителько,– звернулась підлітаючи Марія,– ви дійсно хочете їх відпустити?

-Звичайно ні, дозволь їм відбігти на пару десятків метрів і випускай церберів, в живих лишіть одного, чи двох, нехай розкажуть про мою силу і бездарні спроби армії людей здолати нас.



Князь Паралельних Світів

Відредаговано: 21.03.2021

Додати в бібліотеку


Поскаржитись