глава 1

Привіт мене звати Мія, мені 16 років перейшла в 11-клас.На зріст не висока 1, 62 см, синьо - сірі очі, худорлява, коротке волосся русявого кольору.Живу я в селі, радувалася своєму життю, була постійно усміхненою дівчиною, але була самотня без хлопця дивилася, як інші дівчата прогулюються зі своїми половинками, і змирилася з тим що не маю своєї половинки.День за днем проходили, як і всі інші дні.До аварії після якої, я дізналася хто я така.

 День аварії: Я прокинулася о 9: 00, як завжди вдягнулася, вмилася, почистила зубки, та вийшла на кухню до мами, яка, як зазвичай готувала сніданок для мене та менших братів.

 - Доброго ранку мамусю.

 Маму звати Таня 40 років має троє дітей, старшу дочку та двох синів Влада і Костю, вийшла заміж в друге. Це була жінка не висока на зріст та повненька.

 -Доброго доню сідай поснідаєш, а потім в магазин по хліб сходиш. 

- Мам та я не хочу їсти давай я зараз сходжу в магазин за одно  апетит нагуляю.

 Мама уважно глянула на доньку  усміхнулася її дочка хоч і не красуня, але раділа життю. 

-Добре як скажеш! 

Вона дала гроші  Мія пішла в магазин.Весело собі посміхалася та дарувала посмішку всім хто її знав.Вона всміхнено майже дійшла до магазину, як раптом вона помітила дівчинку років 5, яка вийшла на дорогу де на неї насувалася вантажівка.Мія миттю побігла до дівчинки схопивши її вона зрозуміла що не встигне втекти з дитиною та відкинула її до матері яка вже с переляку бігла до них. Мати спіймала свою дочку, а потім помічає, як Мію збиває вантажівка  дівчина від удару відлітає  на 10 метрів. Мія була ще при свідомості спробувала підвестися, але не змогла впала та втратила свідомість.