https://st.booknet.com/uploads/covers/220/1750367978_85.png
Готель загублених спогадів
Розділ 6: Спогад , який усе змінив
Із книги вискочив перший спогад — мов голограма у повітрі. Вони побачили, як Марко блукає серед парку, плаче, а потім... йому простягають руку. Це був його тато, але обличчя було розмито.
— Я… я думав, що він пішов назавжди, — прошепотів хлопець. — А він шукав мене.
Тепер спогад осів, як пил, і змішався з його душею. Марко відчув — він щось згадав. Щось важливе.
І тут із-за вікна пролунав дзвін. Старовинний, мов з іншого світу.
— Хтось іще заходить у готель, — прошепотала Аделіна. — Новий гість...
…і двері знову зарипіли.
