https://st.booknet.com/uploads/covers/220/1750367978_85.png
Готель загублених спогадів
Розділ 11: Відкриття скрині
Коли готель знову засвітився, у холі з’явилася стара скриня. Вона була тут від самого початку, але лише тепер стала помітною. Аделіни нахилилась і обережно відкрила її. Усередині — листи, спогади, малюнки, іграшки, музичні коробочки, старі листівки…
— Це… усе, що ми колись забули, — мовила Аделіна. — Наші частини.
Марко витяг листа до себе… написаний його дитячим почерком.
> Дорогий я… якщо ти це читаєш, значить ти виріс. Не забудь, що ти мріяв стати добрим. Щоб ніколи не був як тінь.
І він заплакав. Вперше — не від болю, а від надії.
