ГЛАВА 6

Валерія.

На наступний ранок. Коли, я прокинулася то виявила, що в ліжку я одна, і у мене дуже боліла голова, спочатку подумала, що все, що сталося вчора, то був тільки сон, але ні. По тому факту що мій одяг був розкиданий по кімнаті, а я була неодягненою в свою піжаму, а точніше я була зовсім голою, і тоді я зрозуміла, що я вчора наробила. Мені стало так соромно просто жах. Господи, як я могла до такого докотитися , я ж тепер не зможу йому навіть в очі дивитися, та й Анна все зрозуміє і буде ще й радіти моїй цій помилці, а цьому виною точно те, що я пила, якби я не пила , то я б, не погодилась на це . Як я взагалі могла докотитися до того що б переспати з мало знайомим хлопцем, хоча якщо логічно, то ми з ним не вчора познайомилися, так що я думаю, це не секс з незнайомцем по п'яні , і не в перший день знайомства, і що я не така хто спить з усіма підряд. Я думаю, він про мене такого не подумає , по крайній мірі, я на це сподіваюся . 

Трохи прийшовши в себе, я помітила, на тумбочці склянку води і записку. Взявши її, я побачила таке:

«Доброго ранку, Лера . Вибач, що залишив тебе одну, після вчора, мені дуже не хотілося від тебе йти, правда, але мені довелося піти ( викликали терміново на роботу ). Я це виправлю, обіцяю.  З огляду на, те, що ти вчора пила, алкоголь, я думаю тобі буде погано, тому випий таблетки аспірину , які я тобі залишив, коли прокинешся . Я , як тільки зможу обов'язково тобі зателефоную. І ще , я б дуже

 хотів, сьогодні ввечері побачитися , і виправити те, що вранці так тихо пішов від тебе . І ще може це буде звучати дивно і недоречно, але я вже за тобою сумую , дуже .... » . Кирило

Прочитавши цю записку у мене, остаточно зник дар мови. Що ж мені тепер робити ? Невже я докотилася до такого? Ну от як? Вчора це була величезна помилка,так я це визнаю, я не хочу, що б це повторилося, або може, хочу, так кого я обманюю. Я капець як хочу цього! Ось що справді дивно, що Анна досі не подзвонила, дізнатися подробиці, вчорашнього догляду, тоді і я не буду їй дзвонити, я на неї дуже зла ! Я все ж таки випила ті таблетки, що Кирило залишив, надягла свій халат, прибрала в кімнаті, і пішла у душ. Після душу, я приготувала собі поїсти, і вирішила зателефонувати Анні, дізнатися, чи жива вона взагалі . Вона довго не відповідала, а потім написала смс -ку .

- «Лера, я зараз не вдома, говорити не можу, я зі Славком, як тільки буде хвилинка, наберу, цілую».

Нічого собі Анька дає, розважатися, і зраджувати Олексію, хоча вони ніби як офіційно і не разом. Так що я думаю їй можна. Гаразд, нехай робить що хоче, це її справи, мені потрібно зайнятися прибиранням, пранням, ну словом домашніми справами. Чим не будь зайнятися аби забути про вчорашній вечір. Я включила собі радіо і почала займатися своїми справами.

Через кілька годин. Близько  17.00 години я все зробила, за цей час мені ні Анна, ні Кирило так і не дзвонили, і не написали, ну і я також. Я вирішила перевірити робочу пошту, але там нічого важливого не було .

З усім що треба на роботі справлялися без мене, як - ніяк я на лікарняному , мені можна і відпочити поки що від роботи . Потім я вирішила піти в душ розслабитися, а потім фільм якийсь подивитися , чи щось в цьому роді. 

Тільки вийшовши з душу, з мокрими волоссям і надягнувши домашній одяг, пролунав дзвінок у двері. Цікаво хто б це міг бути в такий час (а це було вже майже 18.00 година) . Я пішла, відкрити, і подивитися, хто це міг бути. 

Коли я відкрила двері, там я побачила Кирила, так ще й з букетом моїх улюблених червоних троянд. І потім сказав:

- Привіт Лера, може, все ж впустиш мене ?

- Привіт, ну добре заходь, раз прийшов , але я особисто не дуже рада цьому , якщо тобі це цікаво знати Кирило ! -  це я відповіла  я з не задоволеним тоном

Він увійшов і дав мене квітни і сказав :

- це тобі !

- спасибі Кирило, але це вже зайве , правда ..

Як тільки я поклала, квітни на тумбочку і закрила двері, він підійшов ближче і ніжно мене поцілував, як ніби я вже була його дівчиною, і це нормально так робити, хоча це було для мене не так.   Він так класно пах, його парфуми просто зводили з розуму. Коли він відійшов, я так і стояла в стані шоку. Але потім коли він зняв пальто і черевики і пішов на кухню з пакетом, я прийшла в себе, взяла цей букет і пішла за ним, що б запитати :

- Кирило, навіщо ти прийшов ?

- Я ж писав , що хочу з тобою сьогодні побачитися , і заодно повечеряти , адже так?

- так, але тобі краще піти, Кирило, так буде краще для нас обох ...

- Ти в цьому впевнена?

- так !

І він підійшов до мене, різко схопив мене в свої обійми, і ніжно і міцно поцілував, так що я розтанула, даючи знати, що я даремно сподіваюся, що він піде, сьогодні від мене. Хах..ну добре, що в цей час у мене не було нічого в руках, інакше все впало б і розбилося нафіг . А потім відпустив мене і знову запитав:

- Ти точно хочеш, що б я зараз пішов ? Мммм .. ? Впевнена?

І знову мене поцілував так само, і він знав, що після такого я не за хочу, що б він йшов, але вирішив мене помучити своїми поцілунками , що б я це визнала і сказала.