№1. Занадто Велика ЦІна

ГЛАВА 21

Валерія.

Коли я прокинулася, і побачила на годиннику, що було вже 08.00 ранку.

Я швидко одяглася і пішла відразу на кухню, коли я зайшла то там вже була Анжела, яка готувала нам сніданок. Побачивши мене, вона сказала:

- доброго ранку Л ера!

- доброго ранку Анжела

- як вчора все пройшло?

- нормально ..

- а якщо точніше Лера?

- ну, якщо коротко, то скажемо так, я сказала що подумаю, і дала йому випробувальний строк, на другий шанс

- ну, нарешті, я дуже рада за тебе, ти правильно зробила сестра !

- серйозно?

- звичайно Лера, я ж тобі вже говорила, що він найкращий для тебе вибір, і ви разом шикарно виглядаєте , і поруч з ним у тебе очі світяться щастям

- та годі тобі Анжела , це ти вже занадто перебільшила ...

- я серйозно Лера, я була б рада, якби ви ще й одружилися!

- ЩО ???

- а що тут такого, ви ж любите один одного і це самий звичайний і логічний, кінець для двох закоханих ...

- Анжела для цього ще занадто рано , та й не факт що це взагалі буде , я ж ще нічого не вирішила ..і ніхто не знає куди наші стосунки нас заведуть, і що з нами буде далі

- гаразд, як скажеш сестра, але тоді поживемо і побачимо, буде чи ні , так?

- так Анжела ..

І на цьому я вирішила змінити тему:

- що ти готуєш?

- нічого особливого, омлет, грінки , і це потрібно все з'їсти, а то воно холодне буду не смачне ..

- ну так ..

І вона поставила все на стіл, і ми сіли снідати, потім попили кави, і потім вона сказала:

- Лера, а твій Кирило до нас на Різдво приїде?

- ні, Анжела, він буде зі своїми батьками і сестрою ...

- шкода, звичайно, але ясно, а ви ще побачитеся перед від'їздом?

Ну , це вже був прямо допит якийсь ? Навіщо їй це все знати? Я такого навіть не могла уявити, що їй це все цікаво. Я думаю що, вона щось замишляє. Але все, же я їй відповіла:

- так , він нас з тобою завезе на вокзал , як тільки я скажу на який час ..

- це добре, добре я тут зараз приберу і йду збирати речі і тобі раджу, це ж саме зробити Лера….

- я так і зроблю, але потім мені потрібно відлучитися буде на годинку, добре?

- куди це? до нього чи що?

- ні. Я хочу з Яною Анною поговорити і попрощатися…

- а ну тоді гаразд ...

І я допомогла їй на кухні і тоді ми розійшлися по своїх кімнатах. Я зібрала речі і написала повідомлення відразу обом:

- «Я хочу поговорити, це важливо, чекаю тебе в парку о 12.00 годині, не спізнюйся».

І вони обидві погодилися на це . Я тоді переодяглася в джинси, светр, взула чобітки, пальто і пішла в парк пішки, до нього було не дуже далеко, у мене був час , і я хотіла прогулятися. Та й я все одно прийду раніше їх обох, так вийшла дуже рано. Не поспішаючи і дуже повільно я йшла і не про що не думала.

Коли я прийшла на призначене місце, то була першою вони ще не прийшли.

Я сіла на лавочку і побачила, як до мене наближається Анна. Побачивши мене, вона прийшла сіла поруч і сказала:

- Привіт Лєра

- привіт Анна

- про що ти хотіла поговорити?

- ще не всі зібралися, для розмови, щоб я сказала, те, що хочу сказати , так що потерпи Ань

- а хто ще буде?

- Яна!

- значить , розмова буде про Кирила, так?

- на зразок того ...

- Лера вибач, що тоді пішла, не сказавши нічого, і що так вчинила, я для тебе старалася, повір , правда..

- я знаю Ань .. знаю ...

- як ти після того дня?

- нормально Ань ..

- а з Кирилом ти так і не говорила?

- говорила Ань ...

- і що?

- ми поговорили, і він попросив дати йому ще один шанс і спробувати почати все спочатку

- я ж сподіваюся, що ти погодилася Лера , правда ?

- я сказала, що подумаю, за ці два тижні, що буду у батьків , але дала йому випробувальний строк ..

- ну що ж я дуже рада, що ти хоч так вирішила ...

- я теж ...

- то коли ти їдеш до батьків Лера?

- через пару годин з Анжелою, і нас на вокзал Кирило відвезе

- так це здорово!

- напевно. А ти?

- я сьогодні ввечері їду Лера, але одна . Славік їде до своїх батьків , а потім, він після нового року приїде до мене познайомитися з моїми батьками , там ми проведемо інші дні ..

- я так розумію у вас все серйозно Ань?

- думаю,так Лера!

- я дуже рада за вас ...

- спасибі Лера

І тут ми помітили, що до нас йде Яна. Побачивши нас , вона підійшла і сказала:

- привіт дівчата !

- привіт Яна - сказала я

- привіт - сказала Аня

Потім вона сіла поруч і сказала:

- як ти Лера?

- нормально Яна

- вибач за твій день народження ...