10 днів до... Частина ІІ

Розділ 7

Життя – це суцільна несподіванка. Особливо в мене. Особливо останнім часом.

            Насправді, коли я писала повідомлення Бенхаміну в Instagram, я мало сподівалась, що він відповість. Ще б пак, три мільйони підписників! Коли він підписувався на мене, я не звернула уваги, а згодом пошкодувала, що запропонувала аби Банхамін допоміг з весільним танцем для Ніни і Мануеля.

            Але написала. І отримала відповідь через пів години – аж занадто швидко як для того, хто має три мільйони підписників. Ну, я так думаю. За моїм профілем в Instagram слідкує близько двадцяти тисяч.

            І я аж ніяк не сподівалась наступного дня опинитись на яхті в Середземному морі. Взагалі в мене були інші плани на два дні. Хоч дівчата мені і обіцяли показати Іспанію та окрім вечірок, смачного іспанського вина і тимчасову втрату пам’яті, я толком ніде і не була. Бачила лише якісні дороги Іспанії з вікна автомобіля

- Тобі точно треба з ним зустрічатись? – сотню разів перепитала мене Даяна. Вона всім своїм виглядом показувала свою невдоволеність. На відміну від Ніни, та аж пищала від радості.

- Чому б ні? – відмахувалась я. – В мене всього два дні відпустки лишилось, а далі мене чекає робота.

Сьогодні Даяна не полінувалась і в моїй кімнаті вешталась вже з сьомої ранку. Вона пильно спостерігала за моїми зборами. Вона трохи нагадала мені маму, яка слідкувала аби я не дозволяла собі зайвого в одязі та макіяжі, коли збиралась на побачення з Артуром. Та сьогодні, як і завжди, я залишилась вірна своєму стилю – джинси, блуза, кросівки і позичений піджак Даяни.

– Тобі не страшно йти самій? – Здавалось Даяна не збирається відступати. – Чому він запитав тебе про морську хворобу?

Не очікувала, що Даяна здатна прокинутись так рано і влаштувати мені допит. Зазвичай, вона виходить зі своєї кімнати ближче до десятої.

– Не знаю. Може підемо на атракціони, - пожартувала я, але Даяна жарт не оцінила. – А може просто так спитав.  Чому мені має бути страшно? Але, щоб ти була спокійна, можеш піти зі мною.

– Мене не запрошували.

– Але ж це не побачення, тому, якщо ти так хвилюєшся за мене, збирайся і йдемо. Але попереджаю: в тебе не більше п’ятнадцяти хвилин аби одягнутись.

– В мене купа справ. Сьогодні в мене зустріч з видавцем і моїм агентом. А ще потрібно допомогти Ніні з її справами. Дружка ж я чи хто?

– Тоді, вибач, мушу бігти. Ненавиджу запізнюватись.

Сидячи на задньому сидінні таксі, я точно не здогадувалась де буду через годину.

Бенхамін зустрічає мене в мокрому одязі з ковдрою в руках. Сорочка прилипла до тіла і, здається, я бачу мурашки на його шкірі. Ще б пак – для купального сезону ще зарано.

– Гей, що з тобою сталось? – стурбовано-жартівливо питаю я. – Ти вирішив перевірити температуру води?

Одразу помічаю зміни в його зачісці: від кучерів і сліду не лишилось, лише ледь помітні натяки на них. З його волосся легкими струмочками ще тече вода.

– Ха! Хтось спокійно спав, а хтось з ночі працює. – Він загортає себе в ковдру.

Ого, оце так несподіванка.

– Залишилось ще пару годин і я вільний.

Позаду Бенхаміна виростає низького зросту дівчина і щось йому каже та майже одразу зникає.

 - Ходімо! – Він хапає мене за руку і по моїй шкірі одразу біжать мурахи.

            Виявляється, Бенхамін не тільки танцівник і хореограф, а ще й співак. На вечірці він сказав не про всі свої таланти. А зараз у всій красі я спостерігаю за його акторськими здібностями.

            Він і справді талановито перевтілюється в романтичного героя драматичної історії, хоч декілька секунд тому сперечався з режисером і партнеркою про те, де мають бути її руки: на його шиї чи талії.

            Я нічого не тямлю в знімальному процесі, хоч бути на майданчику мені не звикати. Я виступала експертом в кулінарних рубриках різних шоу на телебаченні і YouTube каналах, ба!  зараз ми запускаємо YouTube канал академії «Какао», але все одно я дивлюсь на результат і не розумію як з усього цього могла вийти така гарна картинка. Але зі свого ремесла я винесла одне – секрет в деталях.

            Тому Бехнамін прискіпується до своєї партнерки: то її коротке волосся вітром в рот йому занесло («Якого дідька вона взагалі підстриглась? Коли ми бачились востаннє, в неї була ідеальна зачіска» - жаліється він в перервах між сценами), то вона соромиться, коли Бенхамін кладе долоню трохи вище талії (ну, я б також соромилась), то взагалі сонце зникає на декілька хвилин, а режисеру якраз знадобився кадр з променями (воно й зрозуміло чому команда нервує, маленька яхта орендована всього на декілька годин).

            До речі, яхта й справді маленька. Можливо для сімейного відпочинку тут місця і вдосталь (дві каюти з широкими ліжками і дві двомісні каюти з односпальними ліжками), але для знімального процесу двадцяти двометрова розкішна яхта не підходить. Команда зайняла всю палубу, а каюти виявились нікому непотрібні. Бенхамін зі своєю партнеркою зайняли ніс, знімальна команда розмістилась кокпіт і я присіла збоку біля них. А ще на борту професійна команда, яка керує яхтою.

            Коли мені врешті стає зовсім тісно я виходжу на корму. Ми відійшли не надто далеко від берега, проте забудова міста стала зовсім крихітною. Сонячні промені граються з маленькими хвилями і безжалісно сліплять мені очі від чого доводиться жмуритись.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше