Час - поганий лікар

Час - поганий лікар, він зовсім не лікує і навіть не затягує рани. Ярослав знає це, і все одно піддається тимчасової ілюзії, накриваючи глибокі рани на серці ледь помітним шлейфом - радісних вражень, нових пригод, знайомств. Варто йому забути закрити вікна, як увірветься льодовий душу протяг, що здуває, здавалося міцно приклеєний цей шлейф.

Час - поганий лікар, він не лікує. Ярослав це добре знає, і шукає на дні пляшки тимчасову розраду. Затуманений розум бачить залишки щасливого минулого, де посмішка майже до вух і очі горять вогнем. Він жадібно чіпляється за останні спогади, аналізуючи свої дії, і роздумуючи: "а що, якби я не кинув її і тоді..."

Час - зовсім поганий лікар, і він не лікує, Ярослав це як ніхто інший розуміє. Не лікують і інші дівчата і друзі, з якими він зависає до ранку в клубі, де музика глушить барабанні перетинки.

Не лікує алкоголь, нові знайомства, і навіть хороший запаморочливі пристрасні поцілунки з незнайомкою.

Ярослав не думав тоді, що все настільки серйозно, не думав, що ледь помітне дівчисько настільки йому сподобається. Ярослав навіть не підозрював, що вона стане причиною його безсоння. Він злякався відповідальності і почуття бути до когось прив'язаним. Ярослав хотів свободи.

Час - зовсім поганий лікар, і він не лікує.

Ярослав сидить на лавці, здалеку спостерігаючи за колишньою дівчиною, що весело сміється в обіймах іншого, і розуміє час - поганий лікар.