12 градусів зими
IV
Весна прийшла. І квіти й сонце.
Я дарував букет її улюблених ромашок.
Заглядав в її чарівні очі
І знову впотайки у неї закохався.
Ми літом разом зустрічали сонце
Проміння тепле, лагідне й жарке
Вечорами у парку гуляли
На заході купались у ріці.
***
Пройшло те літо, й лист упав
З осіннього прикрашеного лісу
А на дворі знов холодно. Зима.
Вони зробили вибір.
Вибір їхній — розійтися.
Вона ж казала, буде з ним до віку.
Незважаючи на інших, чи незгоди.
А він згадувати гарячий подих її буде,
Той погляд стоплений квітучою весною.
Бувало й дощ ішов і сльози.
І крики й радість, й обіцянки, слова.
Та в сніжному полоні різних думок
Здалися, вибравши розмірене життя.
— Пробач нас ніченько, і зорі.
Звертається дівчина до зими
Споглядаючи на небо мовить:
— Ми вберегти кохання не змогли.
Де той закоханий хлопчина?
Де щаслива дівчина, з ромашками в руках?
Кохання в руках стримати не вміли.
Чи може долею їм бути не дано?
Відредаговано: 08.02.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
