24. 02. 22
Нескоримі
Новітню історію пише час
Кривавими буквами без прикрас:
Гостомель, Буча, Київ, Ірпінь -
Й пронизує серце нестерпний біль.
Чим завинили старі і малі,
Що вдерлись додому до них москалі,
Ласі до всього чужого добра,
Хижі й підступні, мов дика орда?
Чим завинили? А тим, що жили,
Сіяли хліб та збирали плоди,
Співали, кохали, плекали дітей
Й буття планували з маленьких ідей.
Та враз обірвалося мирне життя -
Пренесла нечиста скота-москаля,
Що жадібно крало прикраси, хутро,
Настільки огидне мало нутро, що
Крало, вбивало заради розваг -
Ниций, підступний, столітній наш враг,
Замордувавши сотні життів,
Нас на коліна поставити хтів,
Та подавився своїм же жалом,
А також украденим нашим добром,
Сльозами батьків, що ховали дітей,
Сирітським плачем та прокляттям людей!
Чуєш, ординцю, ніколи й ніхто
Нас не здолає, ми ніби зерно,
Що з колоска проросте навесні
На рідній родючій багатій землі,
Й скільки не мнути його, не товкти,
Та гордо триматимуть стрій колоски
Й щороку даватимуть добрий врожай,
Щоб процвітав у добробуті край!
Відредаговано: 03.06.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
