ГЛАВА 9

 Мелані. 

Але тут різко відчинилися двері, і всі обернулися в ту сторону, і побачили, як до кабінету зайшов той чоловік, якого я бачила на фото. Це був Браян Ментон !!! Той самий. Він був набагато симпатичніше, ніж на фото. Вже дуже він був симпатичним, до ідеалу. Я зловила, себе на думці що, він такий хто мені міг би і сподобатися. Але я відразу прогнала ці думки. І тут він, зайшовши, сказав:

- Боун, що у тебе  тут твориться за беззаконня , а !! Де, чорт візьми, твій секретар! Чи  ти всіх звільнив і вирішив сам за всіх працювати? !

- і тобі привіт Ментон, бачу, ти як завжди ввічливий!

- так як завжди Боун! 

 І він підійшов до Браяну Ментону, і вони потиснули руки. Потім цей Браян Ментон знову сказав:

- і все ж я б на твоєму місці звільнив свого секретаря Боун, це не нормально в робочий час десь прохолоджуватися, і прогулювати роботу , навіщо даремно платити за таке! 

 І тут я хотіла щось сказати, і Кларк це зрозумів і поклав руку мені на плече, сказавши:

- все нормально, сиди тихо , Мелані, я сам з цим розберуся .. 

 І тут я була в шоці , коли я відчула, те, чого не хотіла, та й подивилася на кільце, а воно це підтвердило, а значить , воно працювало, і означало тільки одне. Я була в жаху. Мій бос Кларк Боун - був ВАМПІР. І Кларк  сказав:

- Браян , давай займемося краще нашою справою , а не розмовами про мого відсутнього секретаря! 

- так ти маєш рацію Кларк…

- тоді для початку, познайомся, цієї мій зам. Дік Тобс ..

 І вони потиснули один одному руки.

- а це Рік - помічник Діка ..

 І вони зробили те ж саме.  І потім він повернувся до мене і сказав:

- і нарешті, це Мелані, той секретар, якого ти говорив, що потрібно звільнити, але з сьогоднішнього ранку вона мій асистент, так що, вибач за, те, що новий 

секретар ще відсутній .. 

- он значить як ... 

 І той подивився , на мене, немов вивчаючи.  І Кларк йому відповів:

- так , Браян..

 І він сказав мені:

-  і так, Мелані це мій давній друг, і сподіваюся один з партнерів в цьому проекті, Браян Ментон..

 І він підійшов, ближче, я думала,  щоб потиснути мені руку, як іншим, але замість цього він просто поцілував її , як джентльмен… .уф… це просто дивно, і не звично.

- приємно познайомитися Мелані, буду радий попрацювати з таким цікавим і чарівним асистентом Кларка , як ти …

- взаємно містер Ментон..

 Мене в цей момент так пронизало струмом, як ніколи. Це було не так як з Кларком, а зовсім інакше. І я зрозуміла, що цей ідеальний красень, все ж таки теж ВАМПІР. І ще набагато сильніше, ніж Кларк. І в ньому є щось таке чого немає в Кларку, це така сила що і не снилась навіть мені.  І Кларк йому сказав:

- Браян , припини ці свої штучки з спокушанням мого асистента , це вже занадто! 

- ой та годі тобі Кларк .... я ще й не починав ..  з усмішкою сказав той

 Сказавши це, він не відводив з мене свій погляд, правда, мою руку він відпустив.

 - в цей раз я тобі цього не дозволю, мені вистачило того разу коли моя секретарка кинула роботу і пішла через  тебе ! 

- ой, Кларк заспокойся, я нічого не збираюся робити твоєму норму асистентові , поки що ... 

 Я відчувала , що мені ставати як то не по собі. У мене був немов холодний озноб, і поколювання, по всьому тілу. Мені ставало реально погано від його цього холодного, і в той же час вивчав і скануючого немов рентген мене наскрізь погляду. Невже він вирішив на мені свою силу використовувати ? Якщо так то це , дуже, дуже погано , особливо для мене  і зараз . Добре, що Рік, був поруч, і зрозумів що, щось не так. І тут у мене різко темніє в очах, і я нічого не встигаю сказати, а просто падаю без свідомості.

  Рік.

 Коли Мелані  впала, я швидко її підхопив, а Кларк сказав:

- поклади її на диван , швидше Рік! 

- що це з нею? -  потім знову запитав Кларк

- я не знаю, містер Кларк! -  відповів Рік

- може її вампір вкусив, чи ранив, а ти не знаєш Рік? -  з усмішкою сказав Дік

- ні, містер Дік, якби її вкусили, вона не була такою б слабкою , і блідою, як зараз .... за цей час вона б уже стала вампіром, або померла…

- хм .. так в цьому ти маєш рацію Рік ...  - сказав Дік

- Дік припини, зараз не до жартів!  - сказав Кларк

- слухай, а може, вона вагітна Рік? - запитав з усмішкою Дік

- ні! - відповів зло Рік

- чому ти так впевнений?- запитав Брайян

- тому що я це знаю. І у неї нікого не було останні півроку, і зараз немає .... на даний момент  вона  абсолютно вільна дівчина ..

- чому ти в цьому так впевнений ? може вона просто від тебе це приховує? Що б ти не злився про її таємні розваги…

- містер Дік, я живу поруч з нею, і я все про неї знаю .. абсолютно все ! І знаю хто і коли до неї приходить!

- так ви що? ... разом ?? - Запитав Браян

- ні, на не можна цього!

- чому?

- тому що, вона моя сестра містер Браян!

- значить сестра .. це в прямому сенсі сестра ?? 

- так .. саме сестра! 

- що ж добре…

Браян Ментон.

 І я  подумав про себе:

Значить вона його сестра, та й ще й вільна. Ця дівчина точно особлива, тільки чому? А ще вона дуже красива. А її цей рудий колір волосся, що переходить в вогненний, з неї вийшла б шикарна дівчина вампір . Або навіть королева. Я не можу навіть  відірвати від неї свій погляд. Це вперше так. ЇЇ очі, вони не такі як у всі х , в них є щось таке, що тягне як магніт. Я точно хочу знати про неї все! Від А і до Я. Але чому їй стало погано? І саме зараз? Може, вона хвора? Або вона втомилася? Або може її отруїли не дай бог .. Може їй потрібен лікар! Або хтось намагається  випробувати на ній свою силу, і сподіваюся, що це не Дік, інакше йому кінець! Мені потрібно це дізнатися. І терміново! Я не можу дозволити їй померти на моїх очах , особливо після того як я тільки її побачив.