ГЛАВА 10

Мелані.

І ось ми з Ріком разом прийшли до туалету, там біля нього була кімната для відпочинку, де був диван, і Рік мене завів туди і відпустив, і я пішла, стала біля вікна, притулившись до стіни, у мене ж було таке відчуття, ніби у мене болить все тіло. Не просто болить, а горить просто зсередини. Ніби я стою на багатті, і мене спалюють живцем як відьму. Зі мною такого ще не було. Може це через кільце? Хоча ні, не думаю. Ніби мене знову побили, і так як тоді коли Рік мене врятував. Я оперлася на підвіконня , ледве стоячи на ногах, і Рік подивився на мене з хвилюванням, і сказав:

- прошу, скажи, мені, що з тобою Мелані ...

- Рік, у мене болить і горить все тіло .... і так ніби я горю з середини. Так ніби один з них вирішив на мені використовувати свою силу .... Ох .. господи .... чортові вампіри!

- Мелані, хто з них?

- я не знаю Рик, не знаю ... це складно зрозуміти в такому стані , я просто не можу ... я…ох, як мені боляче..

- тоді хто з них ну ти розумієш ... 

- вони всі ...

- як всі???

- вони всі вампіри, Рік вони всі! Розумієш всі вони ! І ми з тобою працюємо на цих монстрів! -  Тихо сказала я

 І він підійшов до мене і став поруч, обійняв мене і сказав:

- господи Мелані. Тобі потрібно до лікаря тоді , терміново .... я зараз дуже боюся за тебе ..

- Рік я ..., я не думаю, що ЦЕЙ , хто це зробив, робив це навмисно, ну застосував свою силу, на мене. І я не думаю, що це хтось з них, він так не буде себе явно видавати, але .. мені зараз дуже боляче, Рік, дуже ... і я не знаю чому .... Може він дуже сильний, або я не знаю ...

- навіщо ти сказала їм те, що сказала?

- тому що Дік мене дістав Рік, його ці жарти ... господи ..., він колись за це заплатить ... моє терпіння не вічне Рік! 

- не хвилюйся Мелані, він заплатить ...

- сподіваюся Рік ..

- слухай, давай підемо додому, прошу, тобі потрібно зараз відпочити, а Кларку скажемо, що ти стомилася, я думаю, він зрозуміє ...судячи з твого стану…

- Рік я не знаю .... Я не знаю чи зможу ... 

 І тут раптово відчинилися двері, і ми побачили, що зайшов Браян Ментон . Ми з Ріком переглянулися, потім Браян  тихо зачинив  двері, причому на замок, подивившись на мене, і сказав Ріку :

- їй зараз дуже боляче, так?

- так, але як ви ???

- я можу їй допомогти, але за однієї умови Рік…. 

- що ви хочете містер Ментон ?  - Запитав Рік

- про , те, що я кажу і тут зроблю, ви обидва будете мовчати, ясно?

- звичайно ... сказав Рік

- інакше .. ти розумієш Рік…

- так….

- не потрібно містер Браян, ми самі впораємося ... аййй …-  ледве сказала я

 І він швидко підійшов ближче, і, сказав:

- Відпусти її і відійди Рік, негайно! 

 - але ...

-  так треба Рік , повір, інакше буде пізно! 

- гаразд ..

 І Браян підтримуючи, притулив мене до стіни , і сказав:

- тихо, тихо Мелані, послухай, якщо я тобі зараз не допоможу, ти цього не витримаєш , чуєш, або ще гірше просто помреш .. тут, на очах брата…

- але ...

 Він бачив, що мені дуже боляче, і ставати ще більш боляче, і  що я стала ще блідіше , ніж була . Трохи подивившись , на мене він сказав:

- Рік у неї мало часу, вирішувати тобі, я їй допоможу, але тепер мовчання буде не єдиною умовою….

- не треба Рік ... не треба .... обох.. -   сказала я

 Але зрозуміла, що мені стає тільки гірше, і що скоро я просто впаду без свідомості, і Рік сказав:

- добре, я згодний! Тільки зроби це, я не можу дивитися як їй боляче , і як вона страждає ... 

- добре , Рік! 

 І він подивився на мене, і тихо сказав:

- Не бійся , лялечко, боляче, я тобі не зроблю, обіцяю, а навпаки допоможу, все буде добре , запевняю , ще трошки потерпи ... гаразд? 

- я ... ..ммм ...

 І потім однією рукою тримаючи мене за талію, він міцно притиснув мене до стінки, а другу поклав мені на лоб.  І тут я відчула якесь тепло, і перед очима все відразу потемніло.  І через кілька секунд, я прокинулася, все ще перебуваючи  в його міцних обіймах. Але болю більше не було. Ні каплі. І він, подивившись на мене, посміхнувся якось загадково, і повільно відпустив, і потім відійшов від мене . А Рік, підійшов, обійняв і сказав:

- Мелані, як ти ??? Тобі стало легше? 

- так , легше Рік ...

 І я глянула на Браяна і сказала:

- Як?? А головне чому?

 Але він подивився на Ріка і сказав:

- посади її зараз же на диван, їй потрібно сісти , вона ще дуже слабка ... може просто впасти… 

 І він, мовчки, допоміг мені сісти, потім сам сів поруч. А Браян стояв біля вікна і дивився на нас. І я сказала:

- містер Браян, чому ви мені допомогли? Чому ?? 

- говори просто Браян, Мелані, для тебе просто Браян, та й ти теж Рік , ну, принаймні, коли ми одні …

 Він кивнув на знак згоди. Але я знову сказала:

- так яка відповідь Браян ?

- гаразд, я поясню, але кажу відразу, ви будете в шоці, і я це зрозумію…

- Ну і?? - сказала я

-  а ти наполеглива Мелані, але гаразд .. 

І він продовжив:

- значить, зазвичай я таке не роблю, не допомагаю людям. І так те, що ти тоді сказала в не собі про вампірів, і про те, що на тобі застосували силу , ти була права в усьому Мелані ...