ГЛАВА 11

Мелані

Після Рік повів мене на моє робоче місце, я швидко зібралася, а він за цей час пішов і сказав Кларку, що мені потрібно додому , тому що мені погано, і він все зрозумів і мене відпустив, Діку, він теж сказав, що хоче піти раніше щоб мене відвести додому. Дік на цей раз був без своїх жартів. І після ми відразу поїхали додому. Коли Рік привів мене в мою квартиру. Я сіла на своєму ліжку, зняла туфлі і піджак, і він сказав:

- я думаю, нам потрібно поговорити , Мелані…

- добре , Рік

- почнемо з того, як ти зараз ?

- все добре, Рік мені, правда, вже краще …

- слухай, як ти думаєш, хто це був? ну той хто зробив з тобою це все!

- я не знаю, але думаю, хтось  дуже не в захваті, що я тепер асистент Кларка, якщо ти про Себастьяна, я теж думала про нього, але він ще не знає що я взагалі жива. А ці двоє теж не знають хто я така насправді ... 

- я дуже радий, що він тобі допоміг Мелані ….

-  правда? я теж Рік. Але Рік , Браян Ментон, дуже сильний, я це відчула, я думаю, що цей таємничий ворог слабкіше навіть Діка, і направив не всю свою силу на мене, але це трохи мене не вбило …

- Мелані, це все дуже небезпечно, я за тебе дуже боюся! Це переходить всі межі!

- знаю, Рік, знаю, але врахуй, що якби не, те, що я захищена кров’ю  Кайла , я б померла відразу!

- може бути , а може, і ні ... 

- цей Браян просто думає, що на мене тільки як на людину ці сили направили 

- і так, скажи,  чому ти погодилася на його умову?

- у мене не було вибору, Рік, ти сам йому , пообіцяв, виконати все , що він захоче, от він і скористався цим… 

- так, але що тоді він мав на увазі про те, що у тебе все ж, був вибір?

-  ох, це .... а вірно ти ж не знаєш цього ... 

- ні, не знаю Мелані, тому поясни!

- що ж добре. Справа в тому Рік, що ... як же тобі це пояснити ..

- говори , як є!

- словом Рік, у всіх вампірських кланів є свої правила . Деякі, з них для всіх однакові, тобто основні, а деякі відрізняються. Так ось, навіть я всіх їх не знаю, ні всіх основних, ні навіть тих, що були у нас. Мене цього ніхто особливо не вчив, так як ніхто не думав, що я ... ну, що я залишуся одна. Але все, ж про це конкретне правило Рік , і так , якщо бути конкретніше , то, якщо,будь-який вампір хоче, щось отримати, або когось, це не має значення, річ, або щось більш реальне, і неважливо навіть від людини чи вампіра. Для цього потрібно, щоб ця людина віддала це, або погодився на це , що від нього хочуть, сама, добровільно, без примусу. Навіть якщо його і змушують, він все одно повинен погодитися на це сам, добровільно, таке правило! 

- це дурне правило , Мелані ! 

- можливо Рик , але не я їх придумувала, і їм уже сотні років .. 

- і що в результаті?

- І в підсумку, ну скажімо так, Рік, він мене змусив це зробити, і раз я погодилася на це сама, добровільно, то я таким чином, дала зрозуміти, що я йому довіряю, і він незалежно від того, що трапитися далі, не з може заподіяти мені будь-який біль, і не може мене образити, а от захистити може… 

- ти хочеш сказати, що це свого роду запорука безпеки?

- так на кшталт  того Рік…

- але як він знав, що ти знаєш про це правило?

- я не думаю, що він знав, я думаю, просто так сказав. Ну, або я не знаю, це правило, не секрет , про нього можна навіть в Інтернеті дізнатися, так що я думаю, він подумав, саме так Рік , або так натякнув, щоб я вивчила його в Інтернеті сама, якщо не знала до цього , і сказала потім тобі …

- значить, я можу не хвилюватися, за твою безпеку, коли ти будеш з ним?

- так, Рік, саме так…

- які ще є правила?

- ох, Рік, їх багато, я уже говорила, навіть я їх не знаю, хіба тільки ті, що в Інтернеті прописані, хочеш, можеш сам прочитати…

- що ж добре Мелані, я радий, але вже пізно, та й ти дуже втомлена, тобі потрібно трохи відпочити, моя дорога

- добре , Рік

- і ще Мелані?

- так?

- не зв'язуйся з Кайлом сьогодні, добре? 

- не буду Рік, я знаю, що сьогодні я можу не впоратися з цим..

- добре Мелані…

 І він мене обняв, і поцілував у чоло і сказав:

- до завтра , Мелані..

- до завтра , Рик..

 І він пішов, залишивши мене одну. Я прийняла швидко розслаблюючий теплий душ, їсти особливо я не хотіла, але враховуючи, що я була дуже знесилена, і навіть трохи голодна, я все, ж змусила себе поїсти. І коли я поїла і допила свій чай, і лягла під свою улюблену і теплу ковдру, у мене задзвонив телефон. Коли я його взяла то побачила, що це не знайомий мені номер, але я вже знала, точно, хто це був. І тому відразу відповіла і  почула :

- слухаю..

- здрастуй , Мелані..

- здрастуй , Браян

- ох , так ти навіть знаєш що це я? не очікував чесно ... 

- так. Я думала, ти раніше дістанеш мій номер, і не знаю, відразу чи подзвониш або напишеш ... 

- я дістав його відразу, точніше  через годину після виходу з компанії , Мелані, але вирішив дати тобі час прийти в себе трохи ….

- ох, це дуже мило Браян ... і це не схоже на тебе …

- що ж, можу сказати, і так, і ще бачу, ти виявляється  розумна дівчинка Мелані…

- розумніше ніж ти думаєш Браян .. 

- що ж це добре, і ще скажу тобі по секрету, я дуже люблю розумних  і красивих дівчат .. особливо, таких гарненьких як ти ..