ГЛАВА 13

       На ранок. Мелані.

Я прокинулась. І це було добре. Значить, я не померла. І на подив навіть не стала вампіром. На подив і відчувала я себе правда трохи краще. Я швидко пішла у ванну, щоб поглянути на себе. Колір мого обличчя, став нормальним , як для людини . Та й болю я не відчувала. Та й я відчувала, що я стала сильнішою, значить, тепер мені вистачить сил, щоб відновиться. Значить, захист Кайла знову буде працювати.  Коли я була вже готова, пролунав дзвінок у двері. Я пішла відкривати.

Відкривши двері, я побачила Ріка з букетом квітів, таких же, як у мене на роботі , і я сказала :

- привіт , Рик

- привіт , Мелані

- заходь , Рик…

І він кивнув, увійшов з цим букетом квітів і сказав:

- ось , це тобі Мелані

 Взявши його, я сказала:

- вони не від тебе так?

- так , Мелані , не від мене .... і ти сама знаєш від кого вони….

- господи, знову він, навіщо він це зробив, а ?!  - Зло сказала я

- Мелані, може, варто з ним поговорити?

- напевно , так, тому що слати квітни мені додому це вже занадто!

- до речі, як ти?

- мені, правда, краще Рик, спасибі тобі за вчора …

 І я його обняла , і, обнявши мене у відповідь, і відпустивши мене, він сказав:

-  ох, Мелані, нема за що, це те , що я обіцяв робити, завжди, допомагати 

і оберігати тебе , як сестру ….

- так , спасибі Рік …

- гаразд, якщо ти готова ми можемо їхати на роботу 

- так , звичайно .. я зараз .. ще пару хвилин і я готова…

- добре Мелані, я почекаю..

 Я швидко поставила той букет, в вазу. Узяла сумочку, піджак і побігла до машини Ріка. Після ми відразу поїхали , всю дорогу ми сиділи мовчки .  Прийшовши на своє місце, Рік як зазвичай про вів мене, і ми побачили новий шикарний букет.

Він подивився на мене і сказав:

- поговори з ним сьогодні ж, Мелані, інакше всі тут почнуть про вас говорити і пліткувати!

- так, я поговорю, тільки Рік, крім нас і Діка, з Кларком , ніхто більше не знає, хто шле мені, ці квітни..

-  я знаю, але Мелані, просто виріши це, добре? 

- вирішу , Рік, вирішу…

- гаразд, я пішов, тоді до вечора Мелані

- добре

 І він, поцілувавши мене в щоку, пішов. Я ж поставила, квітни в вазу . І тут прийшла Ешлі сказавши:

- доброго ранку, Мелані, про, новий букет

- доброго ранку, та Е йшли

- мабуть у тебе заможний шанувальник , раз кожен день такий шикарний і дорогий букет 

- мабуть що так..

- щастить тобі

- не думаю, Ешлі ….

- чому?

- це складно пояснити, та й я думаю, краще не варто…

- гаразд, Мелані….

- Ешлі я відійду на пару хвилин …

- так звичайно..

 І я взяла свій телефон, і пішла в кімнату відпочинку, щоб зателефонувати Браяну , щоб ніхто цього не чув . Коли я набрала, він відповів з другого гудка.

- здрастуй Мелані, щось трапилося? Чи  ти скучила? 

- Браян припини, ці жарти, і ще слати мені всі ці квітни !!

- вони тобі так не подобаються , так ?

 Я що почула засмучення в голосі , чи це мені здалося? Так що таке з цим вампіром то не так? І я відповіла:

- подобаються , вони дуже красиві, особливо колір, але ...

- тоді що не так?

- що не так? Ти що, жартуєш??!!!

- Мелані говори прямо, а не загадками, я думки читати не вмію , і ти це знаєш ... 

- Ну і слава Богу….

- так? ти так думаєш?

- так !! І взагалі не міняй тему!

- гаразд, моя миле та нестерпне дівчисько, говори , що ти хотіла ... 

- гаразд, я скажу .... 

- я слухаю , Мелані..

- тут про мене скоро почнуть ходити слухи, Браян, Я не хочу проблем, на роботі, і щоб мене звільнили. Кларк, звичайно, знає, що ці квітни від тебе. А Дік, 

 той ... господи, цей тип взагалі знущається, і буде продовжувати це робити, і Рік він теж ... не радий цьому ..  просто ... це все ... не правильно ... Браян він мій брат, і піклуватися про мені, я не можу його підводити. І я не хочу, щоб , йому було за мене соромно і те, що я роблю, зрозумій мене ... 

- гаразд, я тебе зрозумів Мелані, але все, ж ти давно доросла жінка і сама вправі вирішувати, що для тебе краще, а не дозволяти брату це робити, за тебе, але це моя думка, я не хочу для тебе проблем, тому я все розумію …

 Так я і повірила, що він взяв і все зрозумів, так звичайно !! Як би не так!!! Але я відповіла:

- спасибі Браян ...

- і ще, скажи мені як ти? як твої сили? Може, потрібна моя допомога? Чи  моїх лікарів? 

- мені, правда, краще, спасибі за турботу, але твоєї допомоги поки що , не потрібно Браян… 

- ну що ж тоді добре, але якщо передумаєш, то тільки скажи ..

- добре ... і мені вже пора Браян , я ж на роботі !

-  я теж , Мелані ....

- але ти у себе головний, а я тільки асистент, і мене завжди можуть звільнити, а тебе ні!

- так це так ... тоді май на увазі якщо тебе звільнять, я з радістю прийму тебе до себе без питань…

- серйозно?

- так…

- це уже навряд чи…

- чому?

- тому що я на це не піду….

- що ж час покаже..

- напевно..