50 відтінків війни

І знов летять ракети

І знов летять ракети навіжених,

Націлені в самісіньке життя.

І серце калатає, мов скажене,

Під дикий гул тривожного виття.

 

Життя, немов калинове намисто,

Водночас і солодке і гірке,

Місцями чорно-біле та барвисте,

Подекуди, занадто вже тяжке!

 

Та попри все, ми мусимо стояти,

З надією в обвуглених серцях,

І голову нізащо не схиляти!

Бо наша міць, немов сталевий цвях!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше