Розділ 6

Двері кабінету відкрилися. У коридор з приглушеним освітленням вийшов Костянтин, покрутивши головою, зупинив погляд на кінці коридору. Велике панорамне вікно добре освітлювало постать дівчини. Повільними кроками він наближався до неї. Зупинившись у кількох кроках, став розглядати її. Марта дивилася у вікно. Ступивши ближче й, вирівнявшись з нею, Костя теж визирнув назовні.

Марта не хотіла з ним говорити. Всі ці суперечки були такими безглуздими. Їм потрібно було негайно шукати вбивцю. Натомість же слідчі вирішили помірятися силами. Вона розуміла, що їй ні на що розраховувати, але… Костя мав рацію: вона знала набагато більше і справді могла зарадити.

Вони мовчки дивилися у вікно. Лапатий сніг сипався на дах будинку, що стояв навпроти. Вітер підіймав верхній шар снігу й змітав його на землю, що маленькими, дрібними порошинками опускалися на важкі, людські плечі. Марта подивилась на Костю. Відмітила вдумливий погляд з очевидним відчуттям напруги й провини. Він повільно крутив носком черевиків на місці, опустивши голову. Вона дивилася на нього й крадькома всміхалася. Ще кілька днів тому вона не вірила, що взагалі знайде його. Тепер вони були ледь не суперниками у грі під назвою «Хто? Кого?». Невже завжди має хтось перемагати, щоб почуватися щасливим. Роблячи при цьому іншим боляче.

Костя не наважувався розпочати розмову. Він почувався дивно. За один день його звичний темп життя змінився. Поява Лисенко вивела його з рівноваги. Він точно знав, що дівчина щось приховує. Сподівався, що буде відвертою, але… Вона змогла обвести їх навколо пальця, змусила потребувати її.

— Ти хочеш щось сказати? — рішуче повернулася до нього усім тілом Марта. 

Заклавши руки на грудях, вона уважно вдивлялася у його чорні, як смола, очі. Скосившись на неї, Костя завмер на місці. Прикрив на мить очі й, важко видихнувши, повернувся до неї. Вочевидь, довелося докласти зусиль, щоб піти назустріч.

— Давай співпрацювати! — діставши з кишені штанів правицю, простягнув їй.

Марта кинула погляд на руку. Міцна, рельєфна долоня, з краєчком тату на внутрішній стороні зап'ястя. Особливо придивившись до знаку, Марта примружилася. Що ж там за знак?! Труснувши головою, вона підняла очі й, мовчки кивнула, але руки не потиснула. Повернувшись, швидко пішла до кабінету.

Костя, опустив руку й, усміхаючись, пішов за нею слідом. Вона перемогла, принаймні зараз.

— То що вам відомо? — пройшла й присіла на маленький диванчик в кутку кабінету Лисенко. Слідчі зібралися біля неї й, перезирнувшись, присіли поряд. 

— Спочатку чай, — всміхнувся Костянтин й протягнув їй чашку з напоєм. — Єдиним підозрюваним поки що лишається її хлопець. 

— У нього є мотив, помста, — додав Степан, жадібно ковтаючи чай.

— У Насті був багатий залицяльник, — мовила Марта й зиркнула на Костю, тоді на Степана. Слідчі перезирнулися.  — Такий собі  Журавльов.

— Хто? — прокашлявшись, Степан підвівся. — Ти впевнена?

— Так, стовідсотково. Вона мені теж хвалилася багатим прихильником, лише не говорила хто він. Треба з'ясувати чи був у нього мотив?

— Так, але й Валєру виключати зарано зі списку підозрюваних. Степане, — підвівшись та, повернувшись за стіл, Костя додав: — Перевір його алібі. 

Петренко покивав головою й схопився з місця. Він збирався зв'язатися з керівництвом Валєри, а працював він в ІТ-компанії, та дізнатись детальніше про його відрядження. Саме туди він і поїхав.

— То тепер я можу почитати справу? — Марта підійшла до столу Кості й  спокійно запитала.

— Так, але не забувай за таємницю слідства, — протягнув їй теку. — Зараз домовлюся про зустріч з Журавльовим і поїдемо туди.

Перейнявши справу з рук Кості, Марта повернулася за свій стіл. Похапцем розкрила її й завмерла. Фото з бездиханним тілом Насті викликали у неї холодок по тілу. Подруга лежала серед снігу вся в крові і з квітами в долоні. Потерпілій було завдано три ножові поранення у серце. Померла вона швидко, але болісно. Як так сталося, що біля крутого клубу не знайшлося свідків і тіло виявили лише вранці. 

Прибравши фото від очей, Марта продовжила знайомитися зі справою. Причину смерті з'ясовано, але знаряддя вбивства на місці не знайшли. Отже, речовий доказ досі у злочинця. Опис порізів характеризував знаряддя як складний ніж. З косим лезом та значним вмістом хрому, а це означає що такий вміст реагентів присутній у кількох китайських виробників і найпопулярнішою з них був Бурд. Дана партія була заборонена, тому кількість екземплярів мінімальна. Тим паче в оточенні Насті небагато людей, які б мали складний китайський ніж.

— Все, домовився, — підірвався з місця Костя й, підійшовши до вішака, зняв пальто. — Лиско, — покликав дівчину, яка все ще уважно розглядала результати розтину. 

— Що? — Марта мимовільно підійняла очі й Костя засміявся.

— Ти вже не сперечаєшся, Лиско?

— Не називайте мене так! — роздратовано буркнула  й підвелася.

— А мені подобається, — дражнився Костя.