А тиша мовчить надто голосно

Можна змінити?

Розгледіти один одного в темряві.
Хіба ж це справді можливо?
Коли зав'язані очі й по пояс в траві,
А у спину періщить злива...

Хіба ж від зневіри не тупішають
відчуття?
Не блукає свідомість у просторі?
А чи це плата така за життя
По своїм міркам і роздумам?

Чи ж впізнаємо свого через біль,
Що як ковдра вкриває щоночі?
Чи промайне хоча б іскри тінь,
Якщо пильно вдивлятись
в закохані очі?

Обійнявшись, відчуємо те тепло,
Що струмить й оживляє душу?
Чи довіку залишиться тільки дно
Почуттів й сприйняття...
бо мушу...

Якщо мати щирі наміри на меті,
Чи можливо себе воскресити?
Або втратити пам'ять й життя
ще раз пройти -
Фінал... тоді можна змінити?

Подобається

#3195 в Різне
#843 в Поезія

Відредаговано: 03.01.2021