Абонент в зоні кохання

Глава 2

— Ти вже йдеш? — ледь почувся сонний чоловічий голос.

— Угу.. — розгублено видавила я, обернувшись я побачила, що чоловік так і продовжив спати лицем в подушку, після чого я швидко почала шукати свої речі і з швидкістю світла почала їх одівати. Вийшла з кімнати почала надівати своє взуття і тут звідки не візьмись бачу, що з іншої кімнати виходить ще один чоловік в нижній білизні і з моїх губ виривається тихеньке — Господи!

— Можна просто Паша! Бачу в Романа нова подруга. Нічогенько. — оглянув з ніг до голови — І чому ти так швидко тікаєш? Не сподобався Ромчик?

— В мене навчання! — не знаючи чого я це сказала і після чого почувся дзвінкий сміх, після якого мені стало не по собі.

— І скільки тобі років? — вже трохи серйозніше мовив.

Зав'язуючи останню шнурівку піднімаюсь і беру свою курточку, після того ще раз дивлючь на цього блондинчика Пашу і з сарказмом відповідаю.

— Достатньо! Бувай! — просто вибігла з квартири і помчала до виходу з будинку і тут для мене сюрприз. Вийшовши з будинку в декількох метрах побачила свій будинок.

— Якого... — довго кліпаю очима, сподіваючись що мені це здається — Чорта.. — підходжу ближче до будинку і продовжую говорити з собою — Тупа Ліза! Ти не могла дійти до свого будинку, а дійшла до будинку цього Роми? Де твоя логіка? — підняшись на свій поверх почала шукати ключі, а їх в мене не було, тому мені було потрібно розбудитити Каріну, що вийшло не так просто. Нарешті, я чую я в дверях прокручується ключ і двері відкриває сонна сусідка.

— Де ти була? Я почала хвилюватись! — з закритими очима вимовила Каріна, зрозумівши що вона і так зараз нічого не усвідомлює, я одразу зайшла і почала прямувати в свою кімнату.

— Я тобі потім все розкажу, сонце! А зараз йди і продовжуй спати. — не дочекавши відповіді, я зачинила свою кімнату.

Піідійшовши ближче до дзеркала помітила, що червоної помади на моїх губах зовсім немає, тільки на кутику губ трішки залишилось. Ніколи не думала що мій перший поцілунок буде в таких обставинах і мій перший раз. Дідько! Я переспала майже з незнайомим чоловіком? Я не була впевненою, але відсутність мого одягу це підтверджувало. І тут я дещо помітила, я забула переодіти свою майку, тому вилетіла з квартири в довгій білій сорочці чоловіка, в якій я спала, а моя майка залишилась в нього. 
Мені лишилось ще півтора години до першої пари, враховуючи що їхати до університету мені пів години, тому мені залишився ще деякий час щоб відпочити, але цього я не робила, адже боялась думати про вчорашній вечір. Тому вирішила зробити макіяж, одягнути спортивне плаття, навіть зробила сніданок, який ледь спробувала, адже після вчорашнього нічого не хотілось.
Через деякий час я вже добралась до університету і почала шукати аудиторію в якій мали бути збори першокурсників, багато зусиль і пошуків і я заходжу в велику аудиторію і табличку "Журналісти", підходжу ближче і сідаю на вільне місце спереду. Вже 8:00 і збори розпочались. Ректор і ще декілька викладачаів вже розпочали розказувати організаційні питання, як почувся стук в двері і в аудиторію зайшов ще один хлопець, не високого росту з кучерявим русявим волосся,  який після вибачення за запізнення підійшов до мене і сів поряд, адже це було єдине вільне місце.

— Привіт, я Віталік! — прошепотів до мене, як тільки сів.

— Ліза! — тихо мовила, після того нас перебив один викладач.

— Знайомство на перерві! — мені стало не приємно що з перших хвилин мені зробили зауваження, тому я чемно кивнула.

Перерва. Всі метушливо йшли по своїм справам, інші знайомились і ділились враженнями про університет. Взявши сумку, я попрямувала в іншу аудиторію де мала через п'ятнадцять хвилин початись друга пара.

— Стій! — підбігає Віталій — Ти вибач, через мене тобі зробили зауваження! 

— Нічого страшного, буває. — серйозно відповідаю і заходжу в аудиторію, яка була майже ще пустою, тільки на задній парті спала одна дівчина. Я з здивуванням подивилась на нового знайомого, а потім на блондинку, яка лежала прямо на парті. Підійшовши ближче спитала — З тобою все гаразд? — на що дівчина взагалі не реагувала.

— Агов! Блондиночко, піднімайся, все на світі проспиш! — голосно мовив Віталік, після чого дівчина почала рухатись і ледь не впала з парти.

— Бляха, ти можеш так не кричати більше! Тільки ранок, а він вже розкричався! — байдуже мовила дівчина протерши очі.

— Просто ми з подругою вирішили сісти тут, тому нажаль я був змушений розбудити сплячу красуню, тільки трішки іншим способом — впевнено поклав на парту свій рюкзак і дав знак, щоб я також тут сідала.

— Якщо не помітив, то цю парту я зайняла, тому йди геть! — вже з грубістю сказала — Ти дуже наглий!
Бачивши, що зараз може розпочатись суперечка, я вирішила вмішатись.

— По суті, ми троє можем тут сісти, навіщо створювати проблеми? — парта й справді була довгою і ми спокійно могли всі троє поміститись — Я Ліза, а цей нервовий хлопець Віталій! — побачила злий погляд молодого юнака. Аудиторія почала наповнюватись студентами.

— Юля. — коли ми вже троє всілись додала — На зборах щось цікаве розказували, адже я приїхала сюди вже коли пара проходила сорок хвилин, тому вирішила навіть не заходити.

— Ні, чогось.. — мене перебив Віталік

— Казали, що хто не прийшов на збори буде виключеним з навчального закладу — з сарказмом промовив хлопець, після чого получив ліктем в ребра.

— Перестань! Він жартує, там лише розказували що нас в майбутньому чекає, дай мені свій номер пізніше скину розклад! 

Ще залишилась одна пара, це англійська мова, я дуже сильно здружилась з Юлею і Віталіком і майже всі пари я сиділа разом з ними, тільки на цій парі потрібно сидіти по-двоє і як Віталік холодно не ставився до Юлі, я сказала щоб вони сіли разом, а я сяду ззаді них. Я навіть на якись момент забула про свої нічні пригоди, тільки ненадовго. Починається пара. Викладач запізнювався, всі займались чим хотіли, я сиділа в телефоні навіть не помітила як викладач вже в аудиторії.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше