Абонент в зоні кохання

Глава 3

— Вибачте за вчорашню ніч, такого більше не повториться! — тихо мовила я, ніби я в чомусь провинилась — Я взагалі не п'ю, а вчора щось пішло не так, тому я майже нічого не пам.. — не встигла й договороти, як великий палець чоловіка опинився в мене на губах.

— Я зрозумів.. Отже ти взагалі нічого не пам'ятаєш! — хитра усмішка — А шкода! Дуже шкода, адже це було неперевершено! Навіть як ми попали в дім мого брата? 

Я розгублено кліпаю очима і розумію те, що я лише пам'ятаю поцілунок, а далі суцільна порожнеча.

— Взагалі, я нічого не пам'ятаю.. Навіть як ми зустрілись і де це відбулось.. — я вирішила не розказувати, що я хоч щось пам'ятаю, адже цей поцілунок.. Що я кажу? Поцілунок це ще маячня, а ось що після нього було залишалось таємницею.

— Мм.. Зрозуміло.. — став прямо — Знаєш, ми б могли сьогодні десь зустрітись і я розкажу тобі все! Навіть можу показати, що відбувалось!  — подивився з легкою усмішкою прикусивши нижню губу. 

 В моїй голові одразу пролетіло: "Збочинець", але його наступні слова мене відволікли — Я жартую! Але нам в будь якому випадку потрібно зустрітись! Мені потрібна моя сорочка, я думаю твоя майка тобі не завадить.— тим часом записав свій номер в мою мобілку і подзвонив — Супер, тепер ми можемо зв'язатись!

— Так, звісно я поверну Вам сорочку, або я можу принести її Павлові! — будь яким методом хотіла зустріч уникнути.

— Хм.. Думаю, це погана ідея, адже його дівчина може не так зрозуміти і тоді можна чекати тільки лиха! Тому, сьогодні о 18:00 я заїду по тебе і ми ще в хорошому кафе поговорим про вчорашню ніч — підморгнув і в той момент в нього завібрував телефон — Не хочу чути ніяких відмов, а тепер мені потрібно йти! — дивно дивився на свій телефон, на який настирливо дзвонили. Поклавши на парту мій телефон зібрав свої речі і зник з аудиторії.

Нарешті я вдома, через великі затори додому добиралась приблизно годину, тому втомлено з кислим лицем зайшла на кухню, де сиділа Каріна і весело розмовляла по телефону, але коли побачила мене попрощалась з співрозмовником.

— Де ти вчора була? Я тебе весь вечір шукала, а ти десь зникла.. Я вже думала йти в поліцію, але Макс зупинив мене і сказав, що ти підчепила собі багатого папіка! — тим часом, як сусідка емоційно розказувала мені це, я без жодних емоцій підійшла до холодильника і взяла продукти, щоб зробити швидко салат, адже через годину мені потрібно бути під під'їздом будинку. 

— Я переспала з незнайомим чоловіком! — впевнено сказала, не дивлячись на дівчину і додала — Але я цього не пам'ятаю! І сьогодні я дізналась, що він в мене викладає англійську. Сьогодні ми маємо зустрітись і він все мені розкаже.

Нарізала овочі і помітила, що Каріна мовчить вже декілька секунд, поглянувши на її здивоване обличчя почала переживати.

— Каріно, я відчуваю себе справжньою повією! Мені дуже погано! — після цих слів очі наповнились сльозами і ще доля секунди і я б розревілась як мале дитя, але побачивши це дівчина підійшла ближче і поклала руки мені на плечі.

— Ти чого? Це ж круто, Лізко! Я тобі заздрю, адже мати бойфренда препода, це круто! Якщо хоч одну сльозинку пустиш, я тебе вб'ю, чуєш? — усміхнулась, а потім додала — А секс на першому побаченнї це нормально! 

Мене її слова ще більше засмутили, адже це навіть не було перше побачення, все що я про нього тоді знала — ім'я. Після того як з'їла салат переодягнулась і через деякий час вийшла з квартири. 

Вийшовши з будинку неподалік побачила чорний автомобіль біля якого стояв і зазирав в мобілку Роман як завжди вдягнутий в костюм. Тільки коли я підійшла ближче він підняв голову і одразу посміхнувся. 

— Навіть не думав, що дівчата в такому віці такі пунктуальні! — на моєму обличчі появилась ідіотська усмішка — Ну що ж поїхали? — чемно відкрив двері і я сіла в автомобіль. 

В дорозі ми були не довго. Я була шокована, коли ми приїхали в ресторан, адже надіялась на звичайне кафе і мене ще хвилювало те, що я зовсім не одіта для ресторану. Всередині ми присіли на чудове місце, де можна було побачити красивий вечірній Київ. 

До нас підійшов офіціант, Роман побажав вина і спитав що я буду, я звісно відмовила, він всеодно замовив мені десерт.

— Я не хочу їсти, я погодилась на зустріч, щоб дізнатись що вчора відбувалось.. 

— Вчора ми добре провели час! Тебе задовільнить така відповідь? — уважно дивився на мене з якоюсь незрозумілою цікавістю.

— Між нами щось серйозне було? — різко відповідаю — на той момент вираз обличчя ніяк не помінявся, лише виникнула мала усмішка.

— Ти й справді нічого не пам'ятаєш.. — тим часом до стола піднесли вино і офіціант налив два келиха вина — Пригощайся! — зробив ковток ігристого.

Мене ця ситуація все ще більше збісила, тому я встала і розлючено мовила.

— Або ти розказуєш що між нами було, або я йду звідси!

— Присядь.. — спокійно, ніби і не почув моїх слів додав — Якщо ти хочеш дізнатись, я звичайно все розкажу, але є одна умова ти сідаєш навпроти мене і ми спілкуємось, все дуже просто! 

Чогось ці слова заставили мене сісти.

— Я слухаю.. Розкажи, чим ти займаєшся? — впевнено мовив — Все що ти хочеш почути, дізнаєшся коли ми познайомимось ближче, якщо ти не проти..

Я хотіла знову почати показувати своє невдоволення, але щось зупинило мене.

— Зараз я поступила в університет і намагаюсь хоч трішки вчитись, але мені це не дуже вдається. Також до цього часу я навчалась в гімнастичній школі. 

— Значить ти гімнастка? Цікаво, як ти опинилась в сфері журналістики? — тримав в руках келих в якому вже майже не залишилось вина — Доречі, англійською тобі потрібно більше займатись, хоча в тебе не поганий рівень! 

— Так сталось.. В школу мене не добровільно віддали, хоча тепер не знаю життя без танців.. — опустила очі — То ти, точніше Ви мені розкажете?

— Можна і на ти, почекай, мене ще одне питання цікавить. Як ти відносишся до різниці в віці в стосунках? — впевнено сказав і ще пильніше почав за мною спостерігати.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше