Абриси - збірка поезій

Риба-час

Хтось щипле мою душу,
Потихеньку її з'їдаючи.
А може бути, – це самотність?
Як же я раніше не здогадався!
Незважаючи на її скам'янілість,
Нечутливість і втому,
Застиглість, – їй боляче.
Тому що вона не втратила
Ще пам'яті і вражень,
Втім, враження, – вони
Не були приємними, щоб
Пам'ятати про них. І знову
Самотністю рятуєшся,
Згодовуючи свою душу –
Часу, цій рибі
Ненаситній океану.

Илларион Арефьев

Подобається

#3448 в Різне
#903 в Поезія

У тексті є: романтика та кохання, поезія про любов, інтимна лірика

Відредаговано: 07.05.2020

Додати до бібліотеки

Поскаржитись