ПОСЛАННЯ СМЕРТНОГО БОГА

Я бачу цей світ, я бачу його таким, який він є. Я бачу його життя та його смерть. Він ще дитина, але зовсім скоро він стане сильним, ми ще не помічаємо, що Він дорослішає, наше людство його мати, яка турботливо співає йому колискову.

Хтось колись сказав, що істина у вині. Можливо, випиваючи цей напій, що шанували Древні греки, наші думки стають вільнішими, ми дізнаємось правду і можемо говорити про неї. Для мене правда – це біль та прийняття цього життя з його нічними барвами. Кожен колір розкриває нову грань. Більшість того, що ми робимо, чим живемо – є фальшивими відображенням наших бажань.

Закон. Релігія. Норми моралі. Фундаментальні поняття ніби каркаси людей, що втратили свою міць. Я переживаю дивні відчуття, я розумію багато речей, проте не розумію звідки. Я бачу кінець нашої книги, відчуваю кожен рух пера невідомого майстра. Каліграфія – вражає, суть – жахає, закономірність – дає спокій розуму.  Я один з тих, хто був Богом. Я не був ні богом землі, ні богом води, я був тим, кого називали Нижчими Богами,  Богами відчуттів. Ми втратили своє безсмертя, нас замінила фальш, люди повірили, що, маючи блискітки та папірці, їм вибачають все. Ми смертні,  але все ще ЖИВІ ТВОРІННЯ ДРЕВНІХ ВОЛОДАРІВ. Ми ніби фенікс оспіваний в міфах, помираємо і народжуємось знову. Лише тоді, коли остання жива істота перестане вірити в нас, ми закриємо очі і навіки покинемо цей світ та вічними зорями споглядатимемо за агонією тих, хто був творінням істини.

     КОРОЛІ, ЩО СТАЛИ РАБАМИ

     ЗАРУЧНИКАМИ БРЕХЛИВИХ БОГІВ

     ВАШІ ДУМКИ СТАНУТЬ МОГИЛАМИ

     МІЛЬЙОНАМ МАЙБУТНІХ СВІТІВ

     НАРОДЖЕНИХ СЛІПИМИ ШАКАЛАМИ

     ЯКІ СПАЛИ МІЛЬЙОНИ РОКІВ

     КРАДУТЬСЯ ЧОРНИМИ ШЛЯХАМИ

     ЩО ЛЕЖАТЬ НА ДНІ МОРЯ МЕРЦІВ