Абсурд( Заповіт 21 століття)
Круп'є, все на zero
Чомусь сльози на очах, ніби нічого не сталось… але мені важко…
Нічна димка поволі спускається, і своїм диханням несе прохолоду і свіжіть, для мене це свіжість думки… Всередині є відчуття руху, відчуття незавершеності і руху по хибному шляху… літера, слово, слово, слово…. кома… Ця сторінка скоріш за все буде найдивнішою і найбільш незрозумілою… Завжди цікаво, що бачить автор, коли пише, повірте, те ж саме що й ви, але різниця у формі думки і швидкості її зміни, її еволюції, з повільно талих капель води, які тільки-но почали свій рух десь високо в горах від величезної брили льоду… ТИХО…. ЩЕ ТИХІШЕ... СЛУХАЙТЕ…. КАП… і знову, КАП… Так починаються долі, з’являються проторені шляхи, і ледь помітні стежинки…. Набираючи силу, вони все швидше несуться у вирі подій… несуться і стають одними із; хтось робить новий шлях, нову стежину ризикуючи всім. Я не особливий, я несуся зі всіма. Поруч зі мною лежить листок паперу, який колись був чимось живим, але став слугою по неволі. Думки трішки в сумбурному дикому танці…
На цьому листі, роздоріжжя мого нового шляху…
Це ніби прийти в казино і всі свої здобутки покласти перед собою та гучно промовити «Круп’є, все на Zero». Це моя ставка. Я вже в казино… і завтра крутну барабан рулетки своєї долі. Я навіть не розумію, пишучи, чи комусь воно потрібно окрім мене самого.
#1583 в Фантастика
#240 в Постапокаліпсис
#3401 в Сучасна проза
Відредаговано: 13.11.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
