Абсурд( Заповіт 21 століття)

Terra incognita

На годиннику було за п’ятнадцять четверта, де не де починали спалахувати вогники багатоквартирних будинків, що були схожі на зубасту скелю, яка повільно наповнюється тьмяним сяйвом. Поступово спалахувало і місто. З настанням темряви, велика ріка що несла свої води з далеких країн мерехтіла та поблискувала, заломлюючи світло, яке потрапило в її тенета. Поодинокі дерева на схилі парку ледь чутно шурхотіли. Вони були мудрі, а їх предки древні. Я багато відддав, тільки б навчитися їх розуміти. Я люблю це місто, ці схили, колись, дуже давно я помирав тут. Я памятаю... Хоча ліпше волів би забути. Завдяки тому болю щоя пережив я зміг переродитися, еволюціонувати.

Багато хто вважає розум ключовою ознакою своєї відмінності від інших, його гордістю, колись я мислив так само. Що є розум?... Знання?... Мудрість?...

Уявіть собі коваля в кузні. Це хороший коваль і він майстер своєї справи.

Він вивчив сотні книг що б відточити свою майстерність, набути знання доступні звмчайним людям. А тепер уявіть що в нього відібрали мрії, уяву, фантазію і лишили тільки знання набцті в інших людей через книги. Вякий момент він прочитає всі книги, всіх майстрів. Він досягне максимуму найвищої, як йому здавалося, вершини. Куди далі йти? Де вчитися та черпати ідеї?

У СВОЇХ СНАХ

Увісні ми проводимо третитину нашого життя, ми проживаємо сотні життів проживаючи одне. Якщо не замислюватись над ними, не намагатись запамятовувати, ти втрачаєш третину життя і що найгірше, втрачаєш свої знання. Сни це унікальне по своїй природі явище і наш дар. Коли мені говорять “Я не знаю що робити”, я просто відповідаю “А ви запитували?”. Нажаль не на кожне  ваше питання буде відповідь. Повинно бути бажання не лише твого розуму, але і тіла та серця. Відкривши ці світи ти відкриєш нове бачення світу, проблем людей, і як кажуть в моїй країні “павуче чуття”. Кожного разу занурюючись в таку незвідану країну снів, не марнуй час, запитуй, черпай знання, отрмуй мудрість неіснуючих поколінь. Все що ти прочитаєш в книгах істини навязані людьми для людей. Так жити простіше.

Нажаль багато хто мене не зрозуміє, і я не здивуюсь. Обравши цй шлях, прирікаєш себе на незкінченну боротьбу з дзеркальним відображенням в цьому світі за яким вічно спостерігає, граючись краплинами прхолодної води, хлопчик з блакитними очима.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше