Адепт(ка), або Дільничий, пудра та корсет

Глава 11

                                                                                   З пункту "А" до "Б" йшла через "Ж" дорога...

                                                                                                                               Леонід Лібкінд

Дормез - це гроб на колесах, зрозумів Валєра, ще до того як велика неповоротка карета виїхала за межі міста. В кареті трясло, від чого сніданок просився на вулицю. Не зважаючи на те, що Малія якимось чином охолодила повітря дихати дільничному теж було нічим.

Але тут причина задухи була очевидна. " В довідці про мою смерть так і напишуть "механічна асфіксія", - думав Валєра смикаючи комір сукні. Чомусь комір був затісний. Від шиї пишне жабо переходило в цупку тканину, яка прикривала груди й увесь час кололась. Але найгірше - корсет.

- У тебе має бути талія! - запевнили Валєру жінки. 

- Трішки потерпіти? - здогадався дільничий сам. І дозволив їм зробити з собою це… затягнути шнурки на спині так, що здавалось потрапив в сталеві лещата.

Здивований власним відображенням в дзеркалі, він на тісноту увагу не звернув. Та й у вертикальному положенні ще було триматись терпимо. Гірше стало, коли Валєра сів у карету.

Точніше в карету сідала боронесса дас Орі. Зелена сукня з парчі обтягувала високу фігуру дільничного, і завдяки криноліну та корсету фігура ця здавалась справді жіночою. Обличчя сховане під шаром пудри та вуаллю. На голові складна зачіска. Дебелі чоловічі руки вирішили сховати під рукавичками,  строго наказавши щовечора втирати в шкіру крем і не забувати про манікюр.

За містом трясло ще дужче. Дорога тут була вимощена камінням, і таке складалось враження що кожну бруківку Валєра рахував власними кістками.

- Цьому світу треба або асфальт, або якісні ресори, - бурмотів дільничий.

Малія безпечно роздивлялась пейзаж, і їй здається ніяких незручностей подорож не доставляла.

Валєра спробував почитати виданий посібник по магії. Але від того, що рядки стрибали перед очима його вкачало ще сильніше.

Незадоволений дільничий відклав книжку і поковзав сідницями на сидінні. Подивився у вікно, приводячи до тями вестибулярний апарат. Відчуття, що їде на древній пральній дошці не минуло, але в голові прояснилось.

- Може вже почнемо вступну лекцію про те, як користуватися магією? - запитав у супутниці, коли зрозумів що по власній ініціативі магічка ділитись секретами не збирається.

- Почнемо, - зітхнула Малія. - Перше правило техніки безпеки щодо поводження з магією - не займайтеся магією.

- Дуже цінна порада, - прокоментував Валєра.

- Друге правило - магія не вирішує все, - продовжила не моргнувши й оком жінка, і потягнулась до ридикюля. - От, наприклад, твоє волосся ми відростити завдяки підсиленому магією еліксиру, по суті ані сама магія, ані набір інгредієнтів для еліксиру, порізно не здатні так ефективно вплинути на людське тіло, - магічка вийняла з ридикюлю пляшечку з круглими драже, схожими на різнокольорові цукерки. І продовжила. - Те саме стосується і голосових зв'язок. При чім в цьому випадку ефект зілля буде не таким тривалим, - вона простягнула дільничному пляшечку. - Це для зміни голосу. Пити треба щоранку, дія драже приблизно дванадцять годин.

- А побічні ефекти? - насторожився Валєра, який не був привченим їсти різнокольорові таблетки запросто так. Цілком може бути, що на його іншосвітний організм місцева кустарна фармацевтика подіє геть не передбачувано. І виросте у нього як іванушки з казки оленячий ріг. 

- З’їж і перевіримо, - хижо усміхнулась Малія. Потім все ж заспокоїла: - Нічого з тобою не станеться. Але якщо не хочеш, то звісно є більш кардинальний і хм традиційний метод добитись тонкого голосу.

Малія недвозначно показала пальцями ножиці, натякаючи на те, що Валєрі відріжуть те, що заважає танцюристам і як виявляється тенорами ..

- Мене і пігулки влаштують, - Валєра не вірив що "традиційний" метод до нього застосують. Але в глибині душі, розумів що для цих фемен немає нічого святого. А перевіряти на власній шкурі як далеко вони можуть зайти у нього бажання не виникало.

Дільничний швидко закинув в рот драже, розжував і проковтнув кислу пігулку. І приготувався до неприємностей - так вже повелось, що в цьому світі він їх притягував як магніт, тож мусив бути увесь час на чеку.

Горло стиснуло злегка, і Валєра закашлявся.

- Запити б, - спробував заговорити і його розібрав сміх. В горлянці було відчуття, наче гелію вдихнув, голос був відповідний, мультяшний, як у якогось смішарика.

І Валєра заржав. Сміх теж вийшов єхидненький і тоненький, що насмішило його ще більше. Так і хіхікав, чув себе і хіхікав дужче. Навіть суровий погляд Малії не спромігся зупинити цю істерику.

В цю мить карета різко встала, обриваючи веселощі. 

Спочатку подумалось, що це кучер почувши дивні звуки вирішив батогом влаштувати сеанс екзорцизму. Але за мить у дверцята вимогливо постукали.

Малія відкинула завіску з вікна, і там замаячило обличчя гвардійця в трикутному капелюсі. Робити нічого, довелось відчиняти дверцята.

- Іменем імператриці, наказуємо вийти з карети, - дзвінко наказала жінка, що сиділа на коні трішки поодаль від карети. Але дивним чином її голос чувся наче у вухо Валєрі гаркнула.

У дільничого малодушно стиснулось серце. От і дострибався племінний кролик, зцапала його Атеріна, навіть від столиці не від'їхав.

- А в чому річ? - зверхньо запитала Малія.

- Надійшов наказ перевіряти всі карети, - трішки туплячи очі відповів гвардієць, і заслужив несхвальний погляд своєї керівниці.

Малія вислизнула з карети граційно, немов кішка. Валєра її подвиг повторити не спромігся. Проте вивалився не мішком картоплі під копита коней, а цілком вправно, все ж фізпідготовка була на рівні.

Гвардієць ще раз зазирнув в карету, ніби намагаючись відшукати там неврахованого втікача.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше