Адлер. Кохати, щоб вижити

Глава 56

Як лимон, вичавлена емоційно ​​розмовою з Маркусом,  лежачі у ліжку Тіна неспокійно перевеннулася з боку на бік. Жорстока, страшна правда розривала її серце на частини. Як Адлер міг бути таким байдужим, жорстоким, безсердечним? Невже вона завжди помилялася у ньому? Дозволивши своїм почуттям взяти над розумом гору, вона сто разів проігнорувала бунтуючу інтуїцію, яка підказувала їй триматися від Адлера якнайдалі.

«Я набагато гірший, ніж здається на перший погляд. Для нас обох краще розстатися», – знову згадала Тіна його слова, проклинаючи свою наївність.

Ерік не раз попереджав її, а вона весь час грала з вогнем, випробовуючи долю, – і ось результат. Любов до цієї людини схожа на падіння в бездонну прірву: чим вона глибша, тим щільніша морок. Тіна намагалася розібратися в собі та звикнути до нової дійсності, але думки плуталися. Пристрасне кохання палило її серце. Нестерпно палило, залишаючи по собі тужливу безвихідь і смуток. Вона так сильно і марно мріяла про його кохання, що в результаті в душі надовго оселився розпач. Воно пожирало силу волі, ламало віру в себе, руйнувало будь-які надії. Її турбувало ще якесь неясне почуття. Гра, яку затіяв з нею Адлер, викликала в ній глибоку огиду. І все ж Тіна боялася перспективи зробити чергову помилку заради уявного кохання. Вона дуже змінилася, і це лякало її. Адлер змінив її життя назавжди.

Тіна похмуро дивилася на свої довгі пальці і сумно посміхнулася. На пальці красувалася обручка з величезним діамантом, яке Ерік вручив їй зі словами: «Надягни його і запам'ятай, що ти – моя дружина». Вона зробила, як він велів. Але ні її підпис у свідоцтві про шлюб, ні це бісове кільце на пальці – нічого для неї не означали.

Її гордість – єдина остання зброя у битві з Адлером. Тіна добре засвоїла урок: Еріку неможливо чинити опір. Краще дати йому все, що забажає, після чого, вдовольнившися своєю забавою, Адлер сам втратить інтерес до неї і відпустить. Ерік хоче пограти в сім'ю – вона не в змозі йому завадити. До того ж постала проблема набагато гірша, ніж фіктивний шлюб з Адлером: її життю, можливо, загрожувала смертельна небезпека.

Розчавлена ​​долею, Тіна закрила обличчя руками і забурмотіла, наче мантру:

– Я сильна і все витримаю!

Раптом вона почула кроки за дверима. Хтось стояв біля дверей, не підозрюючи, що вона спеціально залишила їх прочиненими, щоб чути кроки в коридорі. Поспіхом зістрибнувши з ліжка і метнувши погляд у бік годинника, що висить на стіні, Тіна застигла в переляканій позі. Годинник показував рівно першу годину ночі. Кому заманулося відвідати її спальню в таку пізню годину? Лише той, хто прийшов їй нашкодити. Вона кинулася до вимикача, натиснула його, щоб у кімнаті спалахнуло світло з метою відлякати непроханого гостя. Але двері хтось повільно відчиняв, наче спеціально доводячи Тіну до істерики. Вона вже збиралася закричати на весь голос, кличучи на допомогу, коли побачила в дверях струнку постать Еріка. Він стояв і дивився на неї з цікавістю, не зводячи очей. Тіна трохи розслабилася, надавши обличчю байдужого вигляду, і тут же почула запитання:

– Чому ти досі не спиш?

Тіна зміряла його невдоволеним поглядом, звернувши увагу на його одяг, мабуть, він щойно повернувся додому. Її моментально кольнула непрохана ревність.

– Я почула дивний звук за дверима… – Тіна запнулася, підозрюючи каверзу в його питанні. – Я подумала, що хтось крадеться коридором.

Адлер дивився так владно, наче знав про неї щось таке, від чого вона мала почервоніти й померти від сорому.

– І тому ти залишаєш свої двері відчиненими? – ліниво простягаючи слова, спитав він.

Тіна знизала плечима на його зухвалу посмішку.

– Мені здалося, що ти була розчарована, коли побачила мене. Можливо, тому, що чекала на Маркуса?

Вона сердито підібгала губи і, піднявши підборіддя, заявила:

–- Ти кудись ішов, от і йди! Мабуть, втомився після нічної гулянки.

Різко розвернувшись, вона пішла до ліжка. На ній була її улюблена піжама з дитячими малюнками, затишна і м'яка, проте вбрання не найпривабливіше. Тіна припустила, що Адлеру її піжама здасться ганчір'ям жахливого забарвлення, а їй зовсім не хотілося терпіти його глузування. До того ж вона підозрювала, що він провів ніч у компанії якоїсь красуні, можливо, навіть не однієї.

Тіна залізла в ліжко і підтягла ковдру аж до підборіддя, підкреслено ігноруючи його присутність.

Ерік, нічого не сказавши, увійшов до кімнати і зачинив за собою двері.

– Що ти робиш? – обурено запитала Тіна, спостерігаючи, як він знімає з себе одяг та кидає його на підлогу.

– Роздягаюся. Зараз прийму душ і ляжу в ліжко до своєї дружини, – сказав Ерік.

Ця його зухвала поведінка була цілком нормальною. Тіна наказала собі мовчати. Нехай робить що хоче.

Він повільно зняв з себе сорочку, оголивши кубики преса, на його жилистому тілі були видні добре прокачані м'язи – Адлер мав неймовірну статуру.

Тіна прикрила очі, вдаючи, що збирається заснути. Упираючись, вона боролася з цікавістю та бажанням подивитися на Еріка. Дівчина зважилася піти на компроміс із совістю, потай спостерігаючи за Еріком крізь спущені вії. Вигляд його чудового тіла будив у ній просто звірячий сексуальний апетит. Що казати, незважаючи ні на що, Адлер був дуже гарним чоловіком. Ще ніколи він не здавався їй таким гарним, як зараз. Тому їй хотілося вірити, що таким чином він дражнить її. Але його рухи були незграбними, кострубатими, а в момент, коли він не зміг впоратися з гудзиком на сорочці, то просто відірвав. Ні, він просто роздягався і робив це дуже несграбно. Коли він повністю роздягся, Тіна щільно заплющила очі – такого вона вже не могла винести спокійно.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше