Розділ 3. Магічне коло (2)

Майя увійшла в аудиторію й озирнулася: парти півмісяцем оточували арену в центрі, піднімаючись вище, ніби щаблі, на стінах безліч схем, магічних символів і піктограм, з'єднаних в химерні візерунки. На дошці красивим каліграфічним почерком виведено: «Урок перший. Магічне коло і три його якості».

Адепти-новобранці активно займали місця. Всі задні парти вже були зайняті. Так що Майя сіла на вільне місце за другою партою біля повненького хлопчини, який мирно посапував. Одне пасмо в його розпатланому каштановому чубчику було світле. Умиротворіння на його обличчі вразило Майю — вона в новому місці та серед нових людей в житті б так не розслабилася.

Поглядаючи на однокурсників, Майя нарахувала лише вісім дівчат разом з собою. Від цього їй стало трохи ніяково — вона більше звикла перебувати в жіночих компаніях, а з хлопцями тітка Емма завжди вчила поводитися стримано і спокійно. Хоча Майя не могла похвалитися, що у неї це завжди виходило. Ось навіть зараз, коли потрапив на очі червоноволосий. Він розслаблено сидів за першою партою з іншого боку аудиторії й поглядав на плакати з візерунками.

І цей нахаба над нею сміявся? Майя вперше бачила такий колір волосся — темно-каштановий з насиченим червоним відтінком. Сам немов із цирку втік, а ще здумав жартувати в її сторону!

Немов відчувши її думки, хлопець глянув на неї. Майя насупилася, і це викликало у червоноволосого чергову посмішку. Ні, вона чесно не розуміла, що його так веселить в ній?! І від того ще більше злилася.

Безцеремонне хропіння змусило її відволіктися від холодної війни поглядами й подивитися на сусіда. Кучерявий хлопець вже дійсно спав, і Майя навіть подумала, не розбудити його, адже урок ось-ось почнеться. Двері з коридору різко закрилася, а стулки комори — розчинилися. Сусід Майї здригнувся від гуркоту, ліниво підняв голову, протер очі. У дверях комори з'явилася жіноча постать. Вона вийшла ходою королеви — неспішної й величної. Навіть під час заняття на мадам Пуфі був крислатий капелюх з павичевим пером та приталене пурпурове плаття, підхоже більше для урочистого вечора, ніж уроку. Треба сказати, чоловіча половина класу так і завмерла, спостерігаючи за граціозною ходою, нехай і пухленької, але витонченої жінки. Мадам Пуфа зупинилася посеред аудиторії. Швидким поглядом окинула присутніх, на секунду зачепилася на обличчі Майї, і в глибині карих очей спалахнув небезпечний вогник. Вчителька діловито заговорила:

— Вітаю, адепти. Я — професор Пуфа, але називайте мене мадам Пуфа і не інакше. Відсьогодні і наступні п'ять років я буду викладати вам Чароплетіння — один з провідних предметів в чарівницькому мистецтві.

«Це вирок...» — приречено пронеслося в голові Майї.

— Про мене вам варто запам'ятати дві речі: я не буду терпіти запізнень і ліні. За явку на урок після останнього дзвону і без підготовки я караю відпрацюванням після занять. І повірте, вас не врятує ваше становище, — на цих словах вона демонстративно глянула на Майю. — Магія не поділяє ні багатіїв, ні бідних і підпорядковується лише тим, хто наполегливо її осягає.

Мадам Пуфа витримала довгу паузу, даючи адептам просочитися серйозністю ситуації.

— Що таке магія? — глянула вона на одну половину класу. — Яких видів буває і які небезпеки таїть в собі її сила? — повернулася вона на другу половину. — Все це ви дізнаєтеся на моїх заняттях.

Вона клацнула пальцями, біля неї виникли два годинникоголових зі стопкою книг. Вони швидко пішли по колу, розкладаючи підручники по партах.

— Ці підручники з практики забирати з собою заборонено. Їх ви будете отримувати на моїх уроках і відпрацьовувати заклинання тільки в аудиторії. А поки почнемо з азів, — оголосила мадам Пуфа, коли всі отримали книги, а годинникоголові зникли. — Хто скаже мені, з чого плететься заклинання?

Повисла тиша. Ніхто не поспішав відповідати на питання чарівниці.

— Сміливіше, — усміхнулася жінка. — Я розумію, у нас тільки перше заняття, і глибоких знань від вас поки не вимагаю. Але впевнена, ваші батьки готували деяких з вас до вступу на шлях мага. Так що не соромтеся. Звикайте добре подавати себе з самого початку.

З'явилося кілька піднятих рук. Мадам Пуфа кивнула дівчині у першому ряді. Та піднялася, давши всієї аудиторії побачити себе: світло-русяве волосся з попелястим відливом зібране в мудровану зачіску на потилиці; рівно підстрижений чубчик, рівний овал обличчя, пухкі губи. Вже по поставі й шпильки з сапфірів було видно — виходець зі знатної родини.

— Назвіться, будь ласка, — попросила мадам Пуфан.

— Лаура Кламоріс з дому Кламоріс, — впевнено оголосила дівчина. — Основою для заклинання служить магічне коло.

— Вірно, — кивнула мадам Пуфа. — Яка ж різниця між повним заклинанням і неповним?

— У завершеності магічного кола, мадам Пуфа.

— І знову вірно. Сідайте.

Лаура кивнула і сіла.

— Тепер хто мені скаже, на чому засноване завершене магічне коло? Може, ви, юначе, що невпинно позіхає в присутності вчителя? — глянула мадам Пуфа на сусіда Майї.

Хлопець в цей момент якраз широко позіхнув, ледь прикривши рот рукою. Він зачинив його і піднявся. Зростом сусід по парті виявився невисокий, можливо, навіть нижче Майї.

— Стефан Доброжан. Завершене магічне коло містить три якості: функцію, форму і міцність, — неспішно відповів хлопець. — За кожну з трьох цих якостей відповідає ряд магічних символів, що вплітаються в будову кола.

— Правильно, а як ми можемо побачити магічне коло?

— Зазирнувши за Завісу.

— І що таке Завіса?

— Завіса — це рівень, на якому виявляються магічні енергії. Коли маг налаштовується на цей рівень, він бачить енергетичні потоки мани в навколишньому середовищі й всередині себе.

— Добре, сідайте, Стефан. З вами все не так погано, але постарайтеся на моїх уроках стримуватися від тяги до сну.

— Прошу вибачення, мадам Пуфа.

— З чого ж плететься магічне коло? Що ми бачимо за завісою? Може, ви нам скажете, юна леді? — зупинила погляд жінка на сусідці Стефана.