Розділ 28. Кров від крові (1)

Дряпаючи нігтями кам'яну підлогу, Майя намагалася вирвати щиколотку з ланцюга, який тягнув її до кришталевої колоні. Босими ногами дівчина вперлася в першу сходинку під колоною і так змогла не дати ланцюгу далі тягнути себе. Руками дівчина хапалася за сплячі тіла своїх однокурсників. Її долоню щось дряпнуло.

Майя скочила на коліна і кинула погляд на батька біля стіни. Місячне світло з відьомських вогнів висвітлювало патьоки крові на камені під тілом чоловіка. Він не рухався, але все ще дивився на неї згасаючими очима. Хоча, може, Майю вони вже не бачили.

Дівчина спробувала вирватися до ректора, але Лісана схопила її за косу і різко смикнула назад. Майя подивилась в зелено-сірі очі чаклунки. Вона ніколи не звертала уваги на їх колір, але зараз вони горіли лютою ненавистю.

 — Що таке, Семіроз? Думала, раз академія магії, так в казку потрапила?

Погляд дівчини зачепився за фібулу на комірі її однокурсника, імені якого вона зараз навіть не згадала. Майя не встигла подумати, як схопила «Т»-подібний край голки і висмикнула з дужки. Різко розвернувшись, вона увігнала голку в стегно Лісани. Жінка скрикнула і відступила її волосся.

Відчувши, що ланцюг на щиколотці ослаб, Майя скинула його і підскочила на ноги. Рефлекторно вона сплела заклинання вогненної стрічки і направила на секретаря. Однак ланцюг тієї відбив його. Лісана щось прошипіла, і золоті ланки вкрилися чорними міазмами, наситивши повітря важкою аурою скверни. Ланцюг скрутився і полетів в Майю, але та встигла відскочити. Вона ледь не впала, зачепившись ногою за чиєсь тіло. Майя ледве встигала перестрибувати через лежачих однокурсників і магів, коли Лісана знову спробувала її зловити. Мимохідь глянувши на сплячих адептів, Майя побігла до виходу. Тут вона не зможе вільно вести бій. Вона вискочила за двері, слідом вибігла Лісана, злегка кульгаючи на ліву ногу.

 — Семіроз! — зло прокричала вона.

Майя хотіла бігти в сторону центрального холу, але ланцюг перегородив їй дорогу. Дівчина ухилилася від нього і понеслась по сходах вгору.

Піднявшись на два поверхи, вона побігла по коридору, поки з-за повороту спереду не вискочила золота монетка. Майя тут же загальмувала і побігла назад, але й там з'явилося дві золоті монетки, а за ними й Лісана. Тільки тепер Майя усвідомила, що секретар куди краще знає академію, з нею трюк в хованки не пройде.

Лісана прищулилася, коли у Майї в руках спалахнули вогненно-зелені стрічки. Може, їй нікуди бігти, але так просто вона теж не дасться.

 — Ніяк не вгамуєшся, Семіроз, — посміхнулася Лісана. — Ти тут лише півроку, а вже вважає себе чарівницею!

Лісана підняла руку, обидві монетки спалахнули і випустили в Майю ланцюги. Дівчина відбила їх, але її відштовхнуло до стіни.

Жінка розсміялася і почала наступати, кидаючи в Майю ланцюгами. Дівчина ледь встигала їх відбивати. Її тіло працювало на рефлексах, які вона встигла отримати на тренуваннях по Бойовий Магії і уроках Чароплетіння. Але у Майї була всього одна магічна душа, а силу Лісани живили три.

Коли спина дівчини вперлася в стінку, вона помітила двері в кутку. Ухилившись від чергової атаки, вона шмигнула в отвір і потрапила на терасу, яка виявилася кутовою. Заморозивши за собою ручку двері, щоб хоч якось уповільнити переслідування, Майя скочила на перила і прикинула відстань до сусіднього даху. Коліна у неї затремтіли, а голова пішла обертом від висоти. Коли вона спробувала так геройствувати в минулий раз, то мало не перетворилася в коржик.

Позаду почувся стукіт, і Майя зрозуміла, що у неї немає часу сумніватися. Її переслідувачка була страшніше якої б то не було висоти.

Майя стрибнула, приземлилася на скат даху і покотилася назад, їй довелося стати на коліна і впертися ногами в карниз. Лісана в той момент вже вибігла на терасу. Майя видерлася по присипаному снігом даху. Вона ледве встигла проскочити через коник, коли біля її голови пролетів ланцюг.

Дівчина з'їхала по схилу на більш рівний дах, посередині якого сніг присипав щось, схоже на арку. Вона була занадто довгою, щоб його оббігати, тому Майя почала дертися прямо по ньому. Коли її долоня зняла шар снігу, дівчина побачила скло і зрозуміла, що перед нею зенітний ліхтар — скляна стеля над атріумом бібліотеки. Чіпляючись за каркас, дівчина вилізла на нього і побігла. Але тут позаду щось промайнуло, Майя впала, ухиляючись від ланцюга. Вона перекинулася і подивилася на Лісану, яка вже йшла по арочному даху.

— Повинна визнати, Семіроз, ти доставила мені більше проблем, ніж я припускала, — криво посміхнулася секретар.

Майя хотіла направити на неї руку, але ланцюг з монетки, що кружляв навколо жінки тепер в повітрі, різко вистрілив вперед і обвив її зап'ястя. Другий ланцюг обвив ноги Майї і стиснув до болю. Лісана встала над поставленою на коліна Майєю і посміхнулася.

 — Знаєш, коли ти приїхала, я думала тебе просто вбити, але дурням, видно, везе. Хоча, коли ти посварилася з батьком у всіх на очах, і я побачила його повний болю погляд, то зрозуміла, що даремно поспішала. — Вона повела пальцями в рукавичці, ланцюги сильніше обвили Майю. Лісана нависла над дівчиною так близько, що вона бачила, як блищать тріумфом її очі в темряві. — Дивитися, як він страждає, було неймовірно приємно, — солодко промовила жінка. — За цю потіху мені варто сказати тобі спасибі. Але мені хотілося, щоб ви помирилися. І коли він відчув би, що щасливий, я б вирвала це щастя у нього разом з твоїм серцем. Тільки ви обидва виявилися впертими баранами! — скривилася вона. — Навіть я не розумію, чому він тебе не приймав.

Вона злегка схилила голову, немов про щось задумалася. А може, їй просто подобалося бачити марні спроби Майї вирватися і її зневірений погляд. Так кішка грає з уже спійманою мишкою. Притиснувши лапою, не поспішає вбивати, смакуючи передчуття моменту, коли розпоре маленьке черевце своєї жертви.

Нарешті Лісана вимовила:

 — Хоча вже неважливо. Кажуть, діти відповідають за гріхи батьків. Так плати же мені душею і кров'ю, Семіроз! — процідила вона, і два золотих напальчника вп'ялися в шкіру Майї.