Академія відступників

Епілог

Потрібен був майже рік, щоб Ріхард зрозумів очевидне – він небайдужий до Амелії. Звичайно, про це рідні вже знали, але публічно говорити ніхто не наважувався. Втім, щойно король повідомив про те, що збирається одружитися, всі з полегшенням зітхнули.

Ріна не втрачала нагоди, щоб не пожартувати над подругою, і регулярно називала її тіткою. Та беззлобно шкірилася, але нагадувала, що тепер зможе і покарати недбалу «племінницю». Майбутній титул для неї був окремим приводом для занепокоєння. Все ж, такої неординарної долі, як у неї, не було ще в жодної з королев Йоденхела. Майбутній чоловік цілував у скроню і заспокоював, що й настільки талановитої теж не було.

- Ти ж розумієш, що я беру тебе за дружину тільки через дар, так? Нікому крім мене не може дістатись такий скарб, - сміявся Ріхард, на що Амелія відразу заперечувала:

- Ніхто, крім тебе, такий скарб і не витримає.

- От і не перевірятимемо.

Аарон і Кессіді були щиро раді за короля. Все ж старший брат певною мірою підставив його, відмовившись від трону. Ріхард не готувався до ролі монарха і багато в чому йому було нелегко. Тим паче коли довелося все створювати ледь не наново, залишаючи поряд із собою лише перевірених людей. Тож за керуванням державою часу на особисте життя не залишалося. А шлюб за домовленістю король навіть не розглядав – надто складно було повірити, чи чужа людина може стати рідною. Та й не потребував Йоденхел нічого такого – країна була самодостатньою та потужною.

Зустріч з Амелією була випадковістю, але обидва одразу ж відчули взаємний потяг. Звичайно, як і в багатьох нерівних шлюбах, їх мучили сумніви, але з ними вони швидко впоралися.

Можливо, весілля вдалося б навіть зіграти раніше, якби не важливі політичні справи. Як і обіцяв шаї Нару, Ріхард на найближчій Раді підтримав бажання ректора зробити Ашхем незалежною академією. Звісно, ​​знайшлося чимало незадоволених подібною пропозицією, які одразу ж стали загрожувати припинити фінансування. Гоблін знав, що так, найімовірніше, і буде, однак, король Йоденхела заступився за нього і пояснив, чим саме загрожує наявність великої кількості спалахів у кожному королівстві. Тим паче, що вистежувати їх і вбивати тепер ніхто б не став – це викликало б тільки більший опір з боку незареєстрованих магів. Водночас він запропонував приймати в академію всіх охочих, які готові були платити за це.

Слід зазначити, що тут Ріхарду довелося попотіти, щоб знайти всіх, хто колись навчався в Ашхемі й тепер обіймав досить високі посади при дворах монархів. Це довело, що якість навчання справді висока, а результати набагато кращі, ніж із домашніми репетиторами. Та й стимул в учнів був кращим, адже на них так само одягали браслети.

Боротьба за свободу Ашхема була довгою, і деякі королівства все ж відмовилися від подальшої співпраці. Проте, результат перевершив усі очікування, і тепер шаї Нару треба було ще багато чого змінити у своїй академії. Наприклад – звести ще один корпус на навчання молодших учнів. Раніше в академію забирали лише старших підлітків і магів – дітей ніхто б не став відправляти на вірну смерть. Хоча колишнє керівництво дотримувалося інших принципів.

Саме на цьому етапі шаї Нар і знайшов застосування Фрейї. Вона мала, як і Глосс, стати куратором для новоприбулих учнів і ввести їх у курс справи. Особистим випробуванням для дівчини стала необхідність тримати себе в руках та заспокоювати розгублених малюків.

- Ні, я їх колись точно заморожу! - Жалілася вона подругам при зустрічі й перебирала лазуритові намистини. Так, одним із нововведень стало вільніше переміщення між Ашхемом та рештою Круса. Звичайно, цей привілей поширювався тільки на співробітників, щоб не виникло спокуси перетворити академію на прохідний двір. Навіть Ріхарду досі доводилося просити дозвіл у шаї Нара, щоб опинитися на острові.

Страхи Ріни виявилися марними – життя кожної з її нових подруг змінилося, але вони завжди мали можливість побачитися. Досить довгий час дівчина найчастіше зустрічалася з Айєю. Вся річ у тім, що Дарій усіма правдами й неправдами вмовляв її приїхати до подруги й просто поговорити з нею. Чомусь у нього було особливе ставлення до менталістки. Ні, Ріна, звичайно, дуже цінувала Айю, але, чесно кажучи, з нею було іноді складно спілкуватися - та була ідеальним слухачем, але надто вже тихим співрозмовником. То ж скоро вона прямо сказала Дару, що не проти, щоб він сам літав до подруги. Тим паче, що Айї завжди було про що розпитати дракона, а при Ріні вона соромилася це робити.

Дивно, але вільного часу залишалося не так багато. Спочатку, як батько став керувати відомством, Ріна зголосилася допомогти йому, і з того часу вони разом пропадали на важливих для держави завданнях.

– Це вже сімейна справа якийсь! - обурювалася Кес, стомлено стягуючи куртку, коли вони вчотирьох пізньої ночі повернулися додому.

- Отже, я вже зарахований до лав сім'ї? – усміхнувся Скай, сідаючи на підлокітник крісла, в якому сиділа Ріна. Не гаючи часу даремно, він одразу ж обняв її за плечі. За свої самовпевнені слова відразу отримав по руці від дівчини та незадоволений погляд старшої гели Шарден.

- Я подумаю, - буркнула вона, коли Аарон від душі веселився. Якщо дочка пішла характером у батьків, то вирішувати її майбутнє вочевидь будуть не вони.

Так, Скай із його талантом теж тепер служив короні. Проте, ставати шпигуном в інших королівствах навідріз відмовився, використовуючи свій талант для більш приземлених, але не менш важливих справ.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше