16 глава

Наступного дня у Анастасії був піднесений настрій. Зустріч із іншими супергероями пожвавила її, і Анастасія пообіцяла собі виконати якусь супергеройську справу вже сьогодні. На щастя, знову була злива.

                                                                     
Вони з іншими акторами прорепетирували декілька разів, але Анастасія вже знала свої слова.

Свій задум виступити краще за всіх вдавався.

Але ж виступ – аж через два місяці!

Ці місяці можна присвятити супергеройству. Так!

Вертаючись, вона знов зайшла до магазину. Купила там повноцінний набір їжі майже на місяць – багато каш, риба, картопля, цукор та сіль, цукерки, соуси, сир і багато усього іншого.

Таких наборів вона купила зо двадцять, потім відправила поштою до найближчого дому, де жили бабусі та дідусі. Адресу свою не вказувала, тож ніхто напевно не здогадається.

Цю ідею їй підкинув Еллін, з яким вони потоваришували.

Наступного дня у газеті, як вона і сподівалася, з'явився напис:

АНОНІМНІ ПАКУНКИ ДО БАБУСЯМ ТА ДІДУСЯМ :

ЗНОВУ ТАЄМНИЙ СУПЕРГЕРОЙ "АЛОЛЛА"

цікаво, хто ж це насправді!

Круто! Сьогодні Анастасія вирішила подарувати свято дітлахам з ближньої школи.

Замовлення принесла до "організації дитячих свят". Купила їжі, смачненьких тортиків.

Усе – як треба! Потім вона пішла до типографії і замовила дві тисячі запрошень (у тій школі вчилося дві тисячі дітей). Потім підійшла до директору школи, надівши плаща-невидимку. Директора, на щастя, не було у кабінеті. Анастасія швидко підклала йому записку, на якій було написано :

Будь ласка, роздайте дітям ці листівки.  Це запрошення на свято. Свято – безкоштовне, вчителі нехай теж приходять. Будуть різні смаколики та інше.

І залишила підпис – Алола. Задоволена, вийшла з кабінету.