ЧАСТИНА ІV Чи не той то хміль?

ЧАСТИНА ІV Чи не той то хміль?

Якщо міркувати про причини поразки Української революції, особливо на початках у 1917-1918 роках, приходять на думку дві основні причини. Одна із них — це та, що сам український народ, та навіть більше — його еліта, занадто пізно еволюціонували й усвідомили необхідність власної державності.

Якось історик та журналіст Олександр Зінченко влучно зауважив, що у березні 1917 року кияни буквально носили на руках по Хрещатику Михайла Грушевського, називали «Батьком» і «Месією». За рік – навесні 1918-го — почали кричати "ганьба" Грушевському. У квітні – прийшов Скоропадський. Почали кричати "ганьба" Скоропадському. У грудні докричалися — прийшов Петлюра. Потім було "Петлюрі — ганьба!" Врешті-решт Петлюру вигнали більшовики і у середньотерміновій перспективі розстріляли усіх, хто пробував кричати їм "ганьба!".

Раз за разом українці зачаровувалися політиками і розчаровувалися в них.

«13.08.15»

Трудовий колектив комунального закладу «Львівський історичний музей» був вимушений самотужки прокладати собі шлях до приміщення ангару колишнього трамвайного депо на вулиці Вітовського, 57 (приміщення передано в оренду історичному музею на 50 років, договір оренди №Г-2166/4 від 02.08.2004).

Сьогодні в приміщенні ангару планується облаштувати Музей науки і техніки. Музей техніки у Львові дуже потрібний, бо таких державних музеїв в Україні майже немає. Львів'янам є що показати в цьому музеї. Історія технічного розвитку Галичини налічує багато важливих відкриттів і винаходів ХVІІІ-ХХ ст., які вплинули на розвиток не тільки нашого регіону, а мали світовий характер. Вперше в Україні тут було здійснено книгодрукування, вперше було піднято повітряну кулю з автоматичним пристроєм керування газового пальника, вперше здійснено перегонку нафти та очищення фракцій перегонки, вперше виготовлено гасову лампу, яка освітила багато міст Європи та світу, перша залізнична колія була збудована у 1861 році, перші нафтові копальні в Бориславі, перший нафтопереробний завод та багато інших технічних рішень.

Радянський період також можна характеризувати позитивними впливами розвитку науково-технічного потенціалу Львівщини і Львова зокрема. Це потужні підприємства, такі, як Львівський автобусний завод, телевізійний завод, завод кінескопів, завод автонавантажувачів, підприємства машинобудування і електронної промисловості (військово-промисловий комплекс), ряд науково-дослідних інститутів. Тому цей фактор характеризує галичан, як людей високого інтелектуального і науково-технічного рівня.

Нежитлове приміщення використовується Львівським історичним музеєм для зберігання експонатів музею (фіакр XIX ст., знаряддя праці із галицьких озокеритних і нафтопромислів ХІХ-поч.ХХ ст., трьохциліндровий дизельний двигун «BENS» 1907 року, трактор колісний "Кіровець" марки У-2 з гасовим 4-х циліндровим двигуном 1938 р., макети космічних супутників, мототехніка, велика колекція побутової техніки, зразки кінескопів виробництва Львівського заводу кінескопів, ювілейний годинник виготовлений 1991 році до дня незалежності України та багато іншої техніки).

«Працівники «Львівелектротрансу» заблокували вхід до приміщення ангару. Посміхаючись, вони повідомили, що мер Львова Садовий вже знає кому це приміщення продати і вони діють за його вказівкою… На додачу вони повідомили, що музейчикам краще подбати про своє приміщення на пл. Ринок,6, мовляв Садовий і там вже має покупця.

Ну що хочеться сказати, не ти Андрій Садовий давав – не тобі забирати! І якщо перед смертю не наївся – то і не налижешся! «Гільйотина» з голосів львів’ян чекає тебе на місцевих виборах!», - прокоментував голова правління ГО «СПАС», Олег Пилипенко.

«13.05.16»

Коли всі надії на адекватну українсько-російську політичну угоду щодо звільнення Надії Савченко закінчилися, зі Львова пролунала джентельменська пропозиція. Відбувати покарання замість Надії Савченко визвався громадський діяч Олег Пилипенко.

З листом про своє бажання обмінятися, Олег Пилипенко звернувся до Президента Російської Федерації Володимира Путіна. Відповідний лист був скерований звичайною та електронною поштою.

«В першу чергу я патріот України!  Я не можу допустити щоб громадянка України, офіцер ЗСУ, народний депутат України та навіть делегат ПАРЄ, була заручником нової агресивної дипломатії російської влади.

Тому я запропонував власний варіант вирішення питання, стати об’єктом міждержавного обміну», - згодом пояснив у власних коментарях голова правління ГО «СПАС», Олег Пилипенко.

«02.09.18»