Глава 18.2

Рейгалем

Зараз він дізнається, хто вона. Маг - феномен чи, може, все- таки метоморф - варунка? Уже вірив і уявляв, як побачить її сутність, і ніякий амулет приховування не врятує. А потім запитає, хто її послав, і де камінь?

Про властивості цього мосту знають тільки жителі Ароса, а дівчина точно не була однією з них.

Ось вони йдуть по плетеній основі. Одну руку уже тримав на зап'ясті, залишилося в потрібний момент взяти за друге, замкнувши коло.

До потрібного місця залишався один крок, і раптом дівчина спіткнулася і, падаючи зачепилася своєю ногою за його, роблячи підніжку, таким чином, збиваючи чоловіка з ніг. Її рука обхопила його шию, відштовхнувшись другою ногою, дівчина змусила перекотитися їхні тіла пару метрів.

Рей не міг в це повірити. Вона обвела його навколо пальця! Вони перекотилися через межу каменів в буквальному сенсі цього слова.

Зараз крадійка лежала під ним, її рука, як і раніше, перебувала на його шиї, він же, падаючи, інстинктивно відпустив її зап'ястя і схопив за талію.

Подивився в її карі очі, в них прочитав усе, що збирався висловити їй.

Дівчина зі злістю дивилася на нього.

- Зазвичай проходять по цьому мосту за обопільною згодою, наскільки я знаю. Моєї згоди ти не питав, - іронічно зауважила злодійка.

Рейгалем від злості й досади вдарив кулаком в сантиметрі від лежачої голови дівчини. У помості утворилася вм'ятина від сили його удару.

Лія навіть не поворухнулася. І в очах Рей не помітив навіть натяку на переляк, що розлютило його ще більше. Нехай він зробив це виражаючи свій настрій, стримуючись, щоб не придушити ошуканку, але дівчисько вміло тримати себе в руках.

Лія прибрала руку з його шиї і спробувала вибратися з- під його тіла.