Авторська поезія

Самотність

Я ніколи не була одною, 
Самотність мені лише снилась. 
Світанок чекав - золоченою, 
Промінням - світилась вкритая. 
Заглядало сонце в зіниці, 
Цілувало руки мої. 
Я боялась найбільшої втрати, 
Я боялась вічність зими. 
І весну зустрічала боса, 
Із розплетеною косою. 
Проліском розцвітала - 
В березні під вербою. 
Долоні впивалися в землю, 
Рідну з самого дитинства. 
Вони її обіймали, 
Сніг танув у мене на серці. 
Кричала душа з птахами, 
Злітала до самого неба. 
Я чистіше не чула співу, 
І сильніше його   відчувала. 
Оду сонцю шептали губи, 
Я нікого так не любила. 
Я ніколи не була одною, 
Самотність мені лише снилась.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше