Авторська поезія
Літо
На засмаглім від сонця і бруду обличчі,
Проникає сяйво літа в зіниці.
Пряна трава полонила тіло,
Малина фарбує руки угріло.
Колос в танго з вітром зірвався,
Подих легкий в легені урвався.
Так щиро душа калатала груди,
Так сміло і красно шептали губи,
Слова довіри, прощання, надії,
Кожна клітина віддалась мрії.
І небо було вже розступилось,
Залишило хмару, забрало зливу.
Волосся туге закривало очі -
В очах сміялися думи дівочі.
Грали зайчики сонця, шкодливо на тині.
Сяяли, маяли, цвітом бурштиннім.
Солодкий нектар тамував спрагу,
Збирався хміль, варилась брага.
В тіні дерев, під шумом листів,
Бурліли думи юнних дів.
Гойдали хвилі жар у тілі
Плечі змокрілі, пригорілі.
Медом ніч закрила днину,
Заснула дівчина в сизу годину .
Відредаговано: 17.05.2021
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
