Авторська поезія
Давай втічемо
Запалюж дух - захід червоного сонця,
Горизонт палає, й зникає в сутінках ночі.
Я блукаю у сенсі, як промінь серед тіней,
Я знаходжу правду серед своїх людей.
І немає краю, коли зливається небо із морем
І немає піщинки серед безкрайніх пісків.
Так давай загубимось, десь, посередині
Так давай втічемо, у край де немає зими.
Де спокій, розчісує, коси на нічь
І сорочку вдягає, тиша, на наші тіла
Де лаванда, цвітом, вкриває постіль
Де ліжком стане, сама земля.
Теплий вітер здійматиме наші сни,
А ранком, прокинувшись, будем -
Летіти, як дикі птахи.
Не знаючи втоми, не рахуючи час
Там, де ніхто, не віднайде нас.
Відредаговано: 17.05.2021
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
