Бар "..." (три крапки)
Інтерлюдія 2
Двері зачинились. Столик зник.
В бармена тремтіли руки. У вухах досі стояв дівчачо-свинячий вереск, а перед очима біло-голубе полум’я, яке охопило бороданя. Він хотів зачинитись на всі замки, і не пускати сюди більше ніколи нікого на віки вічні. Продати, кляті «…». Бармен бачив, як на бороданеві почала плавитись шкіра. Він не міг увімкнути вогнегасник, доки відвідувач не перестав дихати. А коли вогнегасник спрацював все припинилось миттєво. Лиш обриси велетенського вигорілого слова «Живи» ще кілька секунд зникали зі стільниці.
Про це дідусь у своїх казках бармену не розповідав. Не минуло й місяця після того, як столик вперше зник після дивної парочки, а тут це.
Бармен радів, що чоловік залишився живим. До того ж доки бармен думав викликати швидку, чи копів, з тіла жертви зникли всі опіки. І скоро з-за столика донеслось спокійне сопіння, яке переривалось похропуванням.
Та найбільше господар радів, що столик зник відразу, як той вийшов із залу. Але тепер бармену точно більше не хотілось, щоб столик ще хоч колись з'явився в його барі й щось подібне повторилось. .
#3089 в Фентезі
#712 в Міське фентезі
Відредаговано: 03.10.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
