Барви життя

Частина 5

На фоні тихої романтичної музики високий худорлявий хлопець в костюмі у клітинку не вміло обіймав за талію дівчину в квітковому сарафанчику.

- Фантастично виглядаєш, - прошепотів Тарас до Лілі.

- Дякую. Ти теж.

- Бабуся змусила, - хлопець усміхнувся: - Мені дуже приємно, що ти носиш мій подарунок.

На шиї в дівчини висіла підвіска із малесенькою квіточкою.

- Я тобі здається тоді так і не подякувала. Дякую., - дівчина засоромилася і відвернула обличчя.

Коли Ліля, ще давно на першому курсі, повернувшись з навчання в гуртожиток відкрила маленьку червону коробочку, що їй Тарасик подарував на 14 лютого, то  не повірила своїм очам. Там була валентинка і підвіска з малесенькою квіточкою у формі лілії.

- Не варто. Я ще на першому курсі закохався в тебе. І був готовий добиватися., - хлопець глянув їй у вічі чекаючи її відповіді.

Це були першіе зізнання в кохані від хлопця. Від несподіванки дівчина наступила йому на ногу:

- Пробач.  Я така незграба.

Почала грати весела музика.

- Та нічого страшного, - хлопець нагнувся і стер слід, - Ось. Проблеми немає., - усміхнувся і вони попрамували до Саши та Іри, які сверлили їх поглядами, весь танець.

- Тарасику, які плани на майбутнє? ,  - запитала Саша підтанцьовуючи в такт музики.

 

 

- Де знову пропала Саша?, - запитала Іринка роздавлюючись по сторонах.

- Це у неї тепер така супер сила. Пропадати нікого не попередивши. , - відповіла Ліля.

- Поки Тарасик відійшов я не можу не спитати. Що у вас?, - по тону подруги Ліля зрозуміла, що відпиратися не має жодного сенсу.

- Він сказав що любить мене,  коли ми танцювали.

- Вау! Клас! Клас! Клас!, - аж підстрибувала від радощів Іринка.

- Зовсім не класно! Іро, я не знаю, чи я його люблю. Мені з ним добре і цікаво, але чи це любов? Він перший хлопець з яким я гуляю. Цього разу мене врятувала моя незграбність, але якщо він ще раз зізнається мені, то не впевнена, що зможу відповісти взяємністю, - швидко проговорила дівчина дивлячись по сторонам, що б випадково ніхто не почув їх розмови.

- Ліль, ти можеш уявити своє життя, в якому не буде Тараса?

- Ні. Але я також не можу уявити свого життя без вас з Сашою. То що, виходить я вас всіх кохаю?

Іринка хотіла було ще щось додати, але до дівчат весело розмахуючи руками прямував Тарас.

- Довірся своїм відчуттям, - лише коротко відказала подруга і натягнула на обличчя усмішку.

- Про що ви тут шепочетеся?, - пританцьовуючи запитав хлопець.

- А ось обговорюємо твої вміння танцювати., - збрехала Іринка.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше