Бастард імператора

Глава 4

Така любов буває раз в ніколи.

Ліна Костенко

Єва

Вона бігла, стрімко, швидко та рішуче. Запізнювалась на здачу дипломної роботи.  Вона відмінниця, гарна дівчинка, міс пунктуальність запізнювалась  на найважливішу подію в її житті.

- Гурніцька ну ти й даєш. Я звісно думала, що ти трохи погуляєш, але щоб запізнитись на здачу дипломки це… Це дуже круто, - почала щебетали найкраща подруга. - Ну як погуляла?

- Надь це не смішно, - промовила вона.

- А, що смішного, я щиро за тебе рада. Ну, що там, як клуб?

- Нічого цікавого, краще б готувалася до здачі.

- Ну не прибідняйся я ж знаю, що в тебе вже все давно готово, ти ж так за це переживала, що за пів року в тебе майже була готова вся дипломка.

- Так це правда, але це не відміняє того, що я не виспалась і в мене болить голова, - змучено сказала Єва.

- Ти що щось пила?

- Так кілька бокалів шампанського і мене вже клонило в сон. Дякую твоєму брату Саші я дібралась додому неушкодженою

- Ну то звісно я і відправила його з тобою, щоб приглядав, - сказала подруга.

- Як там Марик? Не дзвонив?

Серце Єви зжалося від болю. Не дзвонив уже давно. Після того як поїхав навчатися в Америку тільки раз подзвонив. Було боляче про нього згадувати, хоча проблисок надії в її серці був, може він зайнятий, а через різницю в часі дуже втомлений. Але чим далі, тим більше вона думала, що він її покинув. Знайшов гарненьку американку і покинув її.

Виходячи за кафедру аудиторії вона все ще думала про нього, але коли почала говорити доповідь весь світ завмер. Була тільки вона і її робота. Вона сама любила, тим чим займалась. Навчалась вона на історика. Аналіз життя Володимира Великого, як успішного стратега і політика ось, що її захоплювала. Бастард великого князя Святослава, який зміг стати князем і розширити Київську Русь.

  • Ну що сказати Гурніцька – відмінно, - промовив голова комісії Олег Мазяр, - чудова робота!

Її серце було переповнено радості, нарешті вона цього добилася. Вона так хотіла зробити цю роботу якнайкраще.

  • Вітаю розумнице. Ти це зробила, - промовила Надя.
  • Дякую, аж не віриться.
  • Ну що йдемо святкувати?, - з неоднозначним поглядом сказала подруга.
  • Куди я ж уже вчора погуляла.
  • Яке ти погуляла ти ж була без мене ходімо. Якщо вже будеш надто втомлена, тоді підемо додому.
  • Гаразд, але не довго, - промовила Єва.

Подруги пішли до гуртожитку. В душі Єва не хотіла нікуди йти, але вона не могла засмучувати Надю. Вона знала, що це  може закінчитися п’яненькою Надею, яку вона буде вправно тягнути додому. Чому вона? Тому, що не захоплюється алкоголем та займається спортом.  «Важка атлетика – спорт не для дівчинки», - згадувала вона слова своєї мами. «Та що вона розуміє, - подумалось їй, - те, що я знаю, що таке штанга та маю результати в категорії 57 кг для дівчат, це ще не означає, що я буду «перекаченою», але мамі це не доведеш».

Поки дівчата збиралися, фарбувалися, Єва згадувала про свої відносини з мамою. Пані Олена була дуже специфічною жінкою. Після того як не стало тата Єви в дівчинки розбилося серце. Так вони були розведені з мамою, але ж вона любила його і завжди його пам’ятала.

Тато завжди її навчав, що ті блага, які є в тебе зараз вони не завжди будуть, тому  не потрібно гордитися. В них з мамою часто були сварки, але в більшості випадків ініціатором була мама.

Особливо «бісило» Єву, ці мамині фразочки «А коли заміж, дорогенька?», «Навчання це звісно добре, але не забудь про заміж», «Красуне в тебе, хтось є?», «Люба ти не забувай, що хочу, щоб ти народила мені внуків». Заміж, внуків, що за нісенітниця. Старший брат вже справився з цим завданням. В нього є 4 дітей, дружина, щаслива сім’я. вона тільки і чула «Сергій  молодець», «Яка щаслива сім’я у Сергія, скоро і тобі пора», «Як вийдеш заміж і народиш дітей ти зрозумієш, як мені було важко». Важко ага дуже постійні сварки з татом. Вічна невдоволеність своїм життям, постійні претензії, що, «якщо я б не вийшла за твого батька все б було добре», або «твій батько був ледацюгою, адже він не міг нас забезпечувати». «Так жили ми бідно, але такий був час», - роздумувала Єва. Фінансова криза в країни в 1990-х роках, нікого не залишила байдужим. Так, але мамі цього не доведеш.

Подруги майже були готові. На Наді було червона сукня, вона гаряча блондинка з осиною талією і голубими очима, дуже різнилася з образом Єви. Єва була невисока, десь 165 см зросту. Струнка, з довгими чорним волоссям та чорними бровами. Мала гарні, світло рожеві, повні, але не як у силіконових ляльок, губи. Пальці на руках були у неї довгі, як у піаністок. Очі були в неї смарагдові, що дуже різнилося з кольором її очей. Фігура в неї була підтягнута, адже вона займалася спортом. «Спорт, закаляє не тільки, тіло, а й душу», - завжди говорила вона. Одного разу на тренуваннях вона познайомилась з чемпіоном світу з важкої атлетики. Познайомившись з нею, спортсмен сказав: «Ось, хлопчаки, в кого дух справжнього спортсмена», - і вказав на Єву. Їй було дуже приємно це чути від такої людини. Ну повернемось до наших дівчат.

На Єві було смарагдова сукня під колір її очей, маленька біла сумочка та білі туфлі на невеликому каблуку. Дівчати пішли гуляти.

В клубі грала музика, яка не подобалась Єві. Сучасна попса не приносила їй задоволення. От рок друга справа. Коли заграла пісня Avastasia «Dying to the angel», вона подумала: «ну нарешті, хоч щось з мого репертуару». Надійка вже трохи випила та знайшла собі чергового залицяльника Єва же слідкувала, щоб вона нікуди не вляпалась. Вечірка пройшла як завжди. Надю вона тягнула під руку до гуртожитку, слава Богу він недалеко, кілька залицянь до Єви вона вправно «відшила» і вони гарненько пішли додому. Надя відразу відключилась на ліжку. А Єва роздумуючи, потім і сама лягла. Їй снився Марик. Так хотілося їй його побачити. Ніч для неї була тривожною, вона навіть думала, що за нею спостерігають.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше